Вампір із Сассексу (збірник). Артур Конан Дойл

Чтение книги онлайн.

СКАЧАТЬ побачення, малюче! Ти дивно вступив у життя. Я хотів би поговорити з вами віч-на-віч, няню.

      Він відвів місіс Мезон набік і про щось серйозно розмовляв із нею. Я розчув лише останнє речення:

      – Сподіваюся, вам уже недовго доведеться боятися!

      Няня, мовчазна та стримана жінка, вийшла разом із своїм вихованцем.

      – Що це за жінка? – спитав Голмс.

      – Вона не надто привітна, як бачите, але має золоте серце. Обожнює дитину…

      – Вона вам подобається, Джекі?

      Голмс раптом обернувся до хлопчика, виразне обличчя підлітка потемніло, і він похитав головою.

      – Джекі дуже суворий, – усміхнувся Ферґюсон, обіймаючи сина. – На щастя, я належу до числа його симпатій.

      Хлопчик притиснувся до батька.

      – Іди, маленький Джекі, – відпустив сина батько.

      Він люблячими очима стежив за підлітком, поки той не зник за дверима.

      – Зараз я відчуваю, містере Голмс, – сказав господар, – що марно потурбував вас! Що ви можете вдіяти в усьому цьому? З вашої точки зору це, ймовірно, винятково складна та делікатна справа.

      – Безумовно, – сказав мій товариш. – Але складність ніколи не відлякувала мене. Фактично, я розгадав справу ще до того, як ми залишили наше помешкання. Мені залишалося лише підкріпити свої висновки за допомогою спостережень.

      Ферґюсон помацав рукою чоло.

      – Заради Бога, містере Голмс, – мовив він хрипко, – якщо бачите правду в усьому цьому жахітті, чому ж мовчите. Що мені робити?!

      – Звісно, я маю пояснити. Але чи не хочете ви дозволити мені діяти по-своєму? Скажіть, Ватсоне, леді Ферґюсон у змозі прийняти нас?

      – Вона хвора, але цілком притомна.

      – Гаразд. Можемо з’ясувати все лише в її присутності. Ходімо до неї.

      – Але ж вона не хоче мене бачити! – вигукнув Ферґюсон.

      – Ні, вона хоче! – впевнено заперечив Голмс.

      Він написав кілька рядків на аркуші паперу.

      – Ватсоне, ви вже були там. Не хочете передати леді цю записку?

      Я знову піднявся нагору та вручив записку Долорес, котра боязко прочинила двері.

      Я почув у кімнаті зойк, вигуки радощів і здивування. Долорес визирнула.

      – Вона згодна. Нехай приходять, – сказала вона.

      Я закликав Ферґюсона та Голмса. Коли ми увійшли, Ферґюсон зробив крок у напрямку до дружини, але вона, піднявшись на ліжку, простягла руки, буцімто відштовхуючи чоловіка. Він опустився в крісло. Голмс сів поруч із ним, леді здивовано дивилася на нього.

      – Мені здається, ми можемо обійтися й без Долорес, – зауважив Голмс. – О, звісно, якщо ви наполягаєте, щоб вона залишилася, – то не бачу ніяких перешкод до цього… Отже, містере Ферґюсон, я людина ділова, і мої методи – короткі та прямі. Швидка операція – найменш болюча! Дозвольте почати з приємного. Ваша дружина – гідна жінка!

      Ферґюсон схопився з радісним СКАЧАТЬ