Мацюсеві пригоди. Януш Корчак

Чтение книги онлайн.

СКАЧАТЬ добре підготуйся до нападу». Поспішив з тим папірцем і наробив дурниць. Собі завдав клопоту, і Фелекові перепало на горіхи. А тепер сором для його королівської честі. Справді, він – король і дає документ, а якийсь там взводний б’є сина за цей королівський документ.

      – Слухай, Фелеку, ми трохи поспішили. Пам’ятаєш: я хотів зачекати. Я мушу пояснити тобі дещо.

      І Мацюсь розказав, як у нього вийшло з шоколадом.

      – Королі не можуть робити все, що їм заманеться.

      – Воно то так, ваша королівська величність…

      – Слухай, Фелеку, називай мене на ім’я. Адже ми разом воювали, завдяки тобі я вирвався з полону.

      Порадившись, вони вирішили, що віч-на-віч називатимуть один одного так, як їх кликали на фронті.

      – Гаразд, Валигоро.

      – Гаразд, Вирвидубе.

      Тепер уже легше було Мацюсеві забрати у Фелека той злощасний документ.

      – Я дам тобі за цей папір ковзани, дві битки, альбом з марками, збільшувальне скло й магніт.

      – А старий знову мене відлупцює.

      – Справді, мій Фелеку, будь терплячим, сам бачиш, що королі не все можуть отак відразу. Королі мусять прислухатися до закону.

      – А що це таке?

      – Я сам ще добре не знаю. Це якісь книжки чи щось таке…

      – Еге ж, – зітхнув Фелек, – коли ти весь час на засіданнях, то потроху вчишся всьому, а я що…

      – Не турбуйся, мій любий Фелеку, побачиш, усе буде гаразд. Якщо я можу роздати п’яти мільйонам дітей шоколад, то й для тебе зможу зробити чимало хорошого. Тільки це має бути згідно з законом. Ти зовсім не знаєш, як я довго тепер не можу заснути звечора. Лежу, лежу і все думаю. І мучусь, як його так зробити, щоб усім було добре.

      – Я не розумію, – сказав Фелек, – навіщо ти думаєш про всіх? Я б наказав зробити собі в парку гойдалки, карусель з музикою…

      – Бачиш, Фелеку, ти не король, тому цього і не розумієш. Гаразд, хай буде карусель, але не одна. Я на найближчій нараді скажу, щоб в усіх школах влаштували гойдалки й каруселі з музикою.

      – І кеглі, і тир.

      – Ну от, бачиш…

      Розділ сімнадцятий

      Як тільки міністри вийшли з в’язниці, то відразу ж подалися до кондитерської пити каву з вершками та їсти тістечка з кремом. Хоч вони й дістали свободу, але вигляд мали невеселий. Тепер міністри знали – з Мацюсем їм буде нелегко.

      – Передусім треба позичити гроші.

      – А чи не можна надрукувати нові асигнації?

      – Зараз не можна, бо ми надрукували їх забагато під час війни. Доведеться трохи почекати.

      – Еге, жди тут, коли треба стільки платити.

      – Отож я й кажу, що ми змушені позичити в іноземних королів.

      З’їли міністри по чотири тістечка з кремом, випили каву з вершками й пішли додому.

      Наступного дня старший міністр прибув до короля на аудієнцію й сказав, що необхідно позичити чимало грошей СКАЧАТЬ