Название: Щоденник наркомана
Автор: Алістер Кроулі
Издательство: Фолио
Жанр: Контркультура
Серия: Карта світу
isbn: 978-966-03-8116-2
isbn:
– Дуже вам дякую, – сказав я, вражений його тоном. – Але так сталося, що я вивчав ще й медицину.
– О, тоді все в порядку. Звичайно.
Він погодився з ввічливістю, яка чомусь зачепила мою самооцінку сильніше, ніж якби він відкрито піддав сумніву мою компетенцію.
– У такому разі, – вів далі він, – сподіваюся викликати у вас професійний інтерес у справі, яка, думаю, ви погодитеся, дещо наближена до нерозважливості. Моя маленька подруга приїхала сьогодні, чи скоріше це вже було вчора, заліплена морфієм під зав’язку. Результат її не влаштував, тож вона проковтнула на додаток ще й велику дозу Anhalonium Lewinii, не думаючи про фармацевтичну несумісність одного з другим. Мабуть, для того, щоб якось згаяти час, вона випила цілу пляшку Ґран Марньє Кордон Руж; і тепер, почуваючись трішки нездоровою, з якоїсь причини, яку було б дуже зухвало так просто розгадати, вона приводить у порядок свої справи, час від часу прикладаючись до цього вашого, що «рубає, як має бути».
Він одвернувся від мене й зосереджено подивився на дівчину. Мій погляд скерувався у тому ж напрямку. Я побачив, що її темно-синя шкіра жахливо зблідла, втратила свій здоровий відтінок і скоріше нагадувала сире м’ясо, що почало псуватися.
Я скочив на ноги, інстинктивно відчуваючи, що дівчина на межі повного знесилення. Власник студії нахилився над нею. Він подивився на мене через плече краєм ока.
– Типовий випадок нерозважливості, – зауважив він з гіркою іронією.
Наступні чверть години він боровся за життя дівчини. Цар Лам був дуже кваліфікованим лікарем, незважаючи на те, що формально ніколи не вивчав медицину.
Але я не був у курсі того, що відбувається. Кокаїн співав у моїх жилах. Я ні про що не турбувався. Із якимсь запалом в очах Лу підійшла і кинулася мені на коліна. Вона піднесла келих Бенедиктину до моїх уст, захоплено співаючи:
– О Ти! Келиху шампанського, наповнений світлом, що піниться кров’ю з самого серця зірок! Я обожнюю Тебе, Івей! Я обожнюю Тебе, І А О!
Ми впали у стан повної нестями. Лам перервав нас.
– Не подумайте, що я негостинний, – сказав він. – Їй стало краще, але я мушу відвезти її додому. Почувайтеся як удома, поки мене не буде, або давайте я підкину вас, куди вам би хотілося.
Знову нас перервали. Пролунав дзвінок. Лам скочив до дверей. На сходах стояв високий старший чоловік.
– Чини, як волієш, – нехай таким буде весь закон, – сказав Лам.
– Любов – це закон, люби за своєю волею, – відповів інший. Це було схоже на пароль і відповідь на нього.
– У мене є розмова до тебе, десь на годинку.
– Звичайно, я до твоїх послуг, – відповів господар приміщення.
– Лише одна річ… – і обірвав.
Мій мозок був надзвичайно чистим. Упевненість у собі була безмежною. Я відчув натхнення. Я бачив вихід.
Маленький диявол засміявся у моєму серці: «Яка чудова нагода побути наодинці з Лу!»
СКАЧАТЬ