Щоденник наркомана. Алістер Кроулі
Чтение книги онлайн.

Читать онлайн книгу Щоденник наркомана - Алістер Кроулі страница 12

Название: Щоденник наркомана

Автор: Алістер Кроулі

Издательство: Фолио

Жанр: Контркультура

Серия: Карта світу

isbn: 978-966-03-8116-2

isbn:

СКАЧАТЬ аероплан – непоганий засіб для подорожей, але якщо ви не фахівець, є велика ймовірність завершити цю подорож досить невдало.

      – Дуже вам дякую, – сказав я, вражений його тоном. – Але так сталося, що я вивчав ще й медицину.

      – О, тоді все в порядку. Звичайно.

      Він погодився з ввічливістю, яка чомусь зачепила мою самооцінку сильніше, ніж якби він відкрито піддав сумніву мою компетенцію.

      – У такому разі, – вів далі він, – сподіваюся викликати у вас професійний інтерес у справі, яка, думаю, ви погодитеся, дещо наближена до нерозважливості. Моя маленька подруга приїхала сьогодні, чи скоріше це вже було вчора, заліплена морфієм під зав’язку. Результат її не влаштував, тож вона проковтнула на додаток ще й велику дозу Anhalonium Lewinii, не думаючи про фармацевтичну несумісність одного з другим. Мабуть, для того, щоб якось згаяти час, вона випила цілу пляшку Ґран Марньє Кордон Руж; і тепер, почуваючись трішки нездоровою, з якоїсь причини, яку було б дуже зухвало так просто розгадати, вона приводить у порядок свої справи, час від часу прикладаючись до цього вашого, що «рубає, як має бути».

      Він одвернувся від мене й зосереджено подивився на дівчину. Мій погляд скерувався у тому ж напрямку. Я побачив, що її темно-синя шкіра жахливо зблідла, втратила свій здоровий відтінок і скоріше нагадувала сире м’ясо, що почало псуватися.

      Я скочив на ноги, інстинктивно відчуваючи, що дівчина на межі повного знесилення. Власник студії нахилився над нею. Він подивився на мене через плече краєм ока.

      – Типовий випадок нерозважливості, – зауважив він з гіркою іронією.

      Наступні чверть години він боровся за життя дівчини. Цар Лам був дуже кваліфікованим лікарем, незважаючи на те, що формально ніколи не вивчав медицину.

      Але я не був у курсі того, що відбувається. Кокаїн співав у моїх жилах. Я ні про що не турбувався. Із якимсь запалом в очах Лу підійшла і кинулася мені на коліна. Вона піднесла келих Бенедиктину до моїх уст, захоплено співаючи:

      – О Ти! Келиху шампанського, наповнений світлом, що піниться кров’ю з самого серця зірок! Я обожнюю Тебе, Івей! Я обожнюю Тебе, І А О!

      Ми впали у стан повної нестями. Лам перервав нас.

      – Не подумайте, що я негостинний, – сказав він. – Їй стало краще, але я мушу відвезти її додому. Почувайтеся як удома, поки мене не буде, або давайте я підкину вас, куди вам би хотілося.

      Знову нас перервали. Пролунав дзвінок. Лам скочив до дверей. На сходах стояв високий старший чоловік.

      – Чини, як волієш, – нехай таким буде весь закон, – сказав Лам.

      – Любов – це закон, люби за своєю волею, – відповів інший. Це було схоже на пароль і відповідь на нього.

      – У мене є розмова до тебе, десь на годинку.

      – Звичайно, я до твоїх послуг, – відповів господар приміщення.

      – Лише одна річ… – і обірвав.

      Мій мозок був надзвичайно чистим. Упевненість у собі була безмежною. Я відчув натхнення. Я бачив вихід.

      Маленький диявол засміявся у моєму серці: «Яка чудова нагода побути наодинці з Лу!»

СКАЧАТЬ