Радянська криптологія. Вадим Гребенников

Чтение книги онлайн.

СКАЧАТЬ поступають від 52 країн, проте розробляються спільно із Спеціальним відділом при ОДПУ як тільки документи 22 країн… За 1933 р. при напруженій роботі часом за рахунок передчасного зносу розумових та фізичних сил працівників ДРС розроблено тільки 42% матеріалів, що є для розробки. 58% іноземних шифрованих документів, що можуть дати цінну додаткову інформацію, залишилися необробленими через нестачу кадрів».

      У доповіді було висловлено прохання про посилення служби кадрами, зокрема пропонувалося збільшити чисельність кадрового складу на 10 чоловік і перевести 16 чоловік вільнонайманих у адміністративний склад. Не зважаючи на скромність прохань, викладених у доповіді Берзіна, вони не були у 1934 році задоволені, тому відділ продовжував працювати в колишньому чисельному складі.

      У 1933 році шифрувальники Спецвідділу при ОДПУ працювали у великій кімнаті на 4-му поверсі обширної будівлі колишньої страхової компанії на вулиці «Лубянка» в Москві. А дешифрувальники займали верхній поверх колишньої будівлі НКЗС на розі вулиць «Лубянка» і «Кузнецкий мост». Той факт, що нижні поверхи будівлі відвідувалися приватними особами і членами дипломатичного клубу, використовувався для маскування.

      10 липня 1934 року ОДПУ увійшло до складу НКВС як Головне управління державної безпеки (далі – ГУДБ), а його регіональні органи увійшли до складу регіональних управлінь НКВС. Згідно з цим Спецвідділ ОДПУ був реорганізований у Спецвідділ ГУДБ НКВС.

      22 листопада 1934 року було оголошено Ухвалу ЦВК і РНК СРСР про затвердження Положення про Народний комісаріат оборони (далі – НКО), згідно з яким у його склад увійшло Розвідувальне управління (далі – РУ), що раніше входило до складу штабу РСЧА. 15 грудня 1935 року був змінений і затверджений новий штат РУ РСЧА, згідно з яким 5-ий (дешифрувальний) відділ став 7-м відділом, а 1-а (шифрувальна) частина стала таємно-шифрувальним відділенням (іноді іменувалося відділенням «Ш»). Чисельність 7-го відділу складала 53 особи і 5 осіб постійного складу було виділено на Центральні курси ДРС.

      Начальником 7-го відділу з лютого 1936 року по лютий 1939 року був полковник Харкевич, а його заступником – майор Звонарьов, який досконало володів чотирма іноземними мовами, трьома європейськими і японською. Начальником відділення «Ш» з січня 1935 року по листопад 1937 року був полковий комісар Озолін, а з вересеня 1938 року по травень 1939 року – майор Микола Олександрович Філатов.

      У 1935 році за виконання спеціального завдання командування Звонарьов був нагороджений іменним золотим годинником наркома оборони, а у 1936 році – орденом Червоного Прапора. Річ у тому, що фахівці ДРС спільно з фахівцями Спецвідділу розкрили у жовтні 1935 року японський дипломатичний код, про що доповіли начальнику Розвідувального управління РСЧА С.Г.Урицькому. Останній написав рапорт заступнику наркома Гамарнику, а він, враховуючи важливість події, розпорядився доповісти про це особисто наркому Ворошилову. Ось доповідь Урицького СКАЧАТЬ