Орлеанська діва. Вольтер
Чтение книги онлайн.

Читать онлайн книгу Орлеанська діва - Вольтер страница 4

Название: Орлеанська діва

Автор: Вольтер

Издательство: Фолио

Жанр: Зарубежные стихи

Серия: Істини

isbn: 978-966-03-7933-6

isbn:

СКАЧАТЬ style="font-size:15px;">      У «Жанні» не знайдеться й таких сміливих місць, як у Аріосто; тут ви не зустрінете святого Іоанна, що живе на Місяці і говорить так:

      Gli scrittori amo, e fo il debito mlo,

      Che al vostro mondo fu scrittore anche io.

      ……………………………………………

      E ben convenne al mio lodato Cristo

      Rendermi guiderdon di si gran sorte, і т. д.[19]

      Це надто сміливо; і тут святий Іоанн дозволяє собі те, чого ні один святий у «Діві» ніколи собі не дозволить. Виходить, що Ісус зобов’язаний своєю божественністю тільки першій главі Іоанна і що цей євангеліст йому підлестив. Від цього тхне соцініанством.[20] Наш стриманий автор остерігався таких крайнощів.

      Так само вельми нас тішить, що наш скромний автор не наслідував жодного із наших старовинних романів, історію яких написали учений єпископ авраншський Гюе[21] і компілятор абат Лангле.[22] Зробіть лише собі приємність, прочитайте в «Ланселоті з озера» главу під назвою: «Як Ланселот спав із королевою і як вона вернулась до сіра де Лагана»,[23] – і ви побачите, яку соромливість має наш автор у порівнянні із давніми нашими письменниками.

      Але quid dicam[24] про дивовижну історію Гаргантюа,[25] присвячену кардиналові де Турнону?[26] Відомо, що глава про «Torche-culs»[27] – одна із найскромніших у цьому творі.

      Про сучасних авторів ми не говоримо; скажемо тільки, що всі давні повісті, створені в Італії та перевіршовані Лафонтеном,[28] ще менше моральні, ніж наша «Діва». Загалом – бажаємо всім нашим суворим цензорам мати такі тонкі почуття, як прекрасний Монроз, нашим скромницям, коли вони є, – простодушність Агнеси і ніжність Доротеї; нашим героям – правицю могучої Жанни; всім єзуїтам – вдачу доброго духівника Боніфація; всім, хто порядкує в хорошому домі, – розпорядливість і вмілість Бонно.

      Нарешті, ми вважаємо, що книжечка ця – чудесні ліки проти тяжких настроїв, які гнітять тепер деяких дам та деяких абатів; і коли б ми зробили суспільності лише цю послугу – ми й тоді б думали, що не змарнували свого часу.

      Пісня перша

Ніжні любощі Карла VII та Агнеси Сорель. Орлеан в англійській облозі. Поява святого Дениса і т. ін.

      Я не вродився славити святих1[29]

      I до гучного не годжуся співу,

      Та чудотворну Орлеанську діву

      Проте змалюю для очей людських.

      Вона із рук англійців навісних

      Французьку пишну вирвала корону,

      I через неї пресвятого трону

      Досяг у Реймсі любленець утіх.

      Герой в корсеті, воїн у спідниці,

      Вона з Роландом рівною була,

      Твердіша серцем від твердої криці.

      Щоправда, скромній дівчинці-ягниці

      Я радий більше в затінку дерев, —

      Та Жанна д’Арк була душею лев.

      Її діла з мого оповідання

      Ласкавих подивують читачів, —

      Найбільше ж те, як довго в неї цвів

      Вінок незайманого дівування.

      Шаплене, що фальшивий, дикий тон2

      Із скрипки вмів своєї витягати

      І так про славну дівчину співати,

      Аж на виду СКАЧАТЬ



<p>19</p>

Переклад віршів: «Люблю письменників. Це мій обов’язок, – адже у вашому світі я теж був письменником… Було дуже вигідно прославленому мною Христові винагородити мене за таку велику долю».

<p>20</p>

Соцініанство – протестантське вчення, назване ім’ям Соціна (Sozzini Lеlio, 1525–1563), який відкидав божественність Христа.

<p>21</p>

Єпископ Гюе (Huet Paul-Damel, 1630–1721) – автор трактату про походження романів» (Traité sur l’origine des romans, 1670).

<p>22</p>

Абат Лангле (Lenglet – Dufresroy, 1647–1755) – написав під псевдонімом Гордон де-Персель «Дослідження про романи» (Del’usage des romans, 1734).

<p>23</p>

«Ланселот з озера» – рицарський роман XIII століття, що розповідає про пригоди одного з рицарів короля Артура, який подався шукати святу чашу Грааля.

<p>24</p>

Quid dicam – що й казати.

<p>25</p>

Дивовижна історія Гаргантюа – в сатиричному романі Рабле (Rabelais François, 1495 (?) – 1553), спрямованому проти середньовічної схоластики, церкви і феодалів; Вольтер має на увазі розділ «Як Грангузьє дізнався про дивовижний розум Гаргантюа, коли той винайшов підтирку» (розд. XIII, кн. І).

<p>26</p>

Четверта книга цього роману присвячена кардиналові Оде, а не кардиналові де Турнону, як пише Вольтер.

<p>27</p>

«Тorche-culs» – підтирка.

<p>28</p>

Лафонтен (La Fontaine Jean, 1621–1695) – французький поет-класик. Вольтер має на увазі його фривольні віршовані новели («Contes», 1667).

<p>29</p>

Примітки – в кінці (автор).

(Авторські примітки, розмічені цифрами, див. розділ «Примітки Вольтера»)