Название: Дякую тобі. Роман, що залишеться у серці кожного!
Автор: Дарья Мороз
Издательство: Издательские решения
Жанр: Современные любовные романы
isbn: 9785449300461
isbn:
– Алекс!!! – кричу я, він повертається і я тичу його середній палець.
– І тобі солодких снів!
Він посміхається, от гавнюк. Як він мене бісить. Я закидую через вікно пакет і заладжу сама. Скидую сарафан за секунду і зариваюсь під одіяло. Гнів переливається у спокій, пізній вечір у глибоку ніч. Весь наступний місяць я морозилась від Алекса. Він настирний, то говорив до мене, то штовхав, то записки писав але я демонстративно рвала їх не читаючи. Сьогодня п'ятниця, це значить попереду цілі вихідні. Це добре. Так кумарить дивитись, як кожна дівка з нашої школи старається заговорити чи задіти Алекса. Звісно він вступив до групи футболістів, а це ще додає йому плюсик. :-) Дівчата рахують плюсики: гарний + фігуристий + мила посмішка + тачка класна +спортсмен =5 балів. На тусовках його видно небуло. Напевно він їх нелюбить. Я теж нелюблю, але, якщо вибирати дім з п'яним татом чи туса, я піду на тусу. Тато зайшов у запій, приводить всіх шалав міста, почерзі. П'ють дома, трахаються. Дойшло до того, що дома немає що поїсти. Він став інший, постарів, лице стало синіти, руки почали брякнути, здається навіть сидини стало більше. Він постійно кричить на мене, мов це я вина, що ми живемо так бідно. Адже як би він мене не прийняв, а відправив до матері, йому було б легше. Звинувачує мене, що у нього немає постійної жінки. Адже кому потрібен чоловік з обузою-дитиною (зі мною).А останій раз, декілька днів назад я побилась з його новою курвою. Дома пропали гроші, я впевнена, що це вона їх і взяла, а сперла стерво на мене. Накрутила тата. А саме головне це те, що він їй повірив. От я і витрясла з її тупої башки все гавно. Я була так зла, що тато мене ледве зупинив. Я одним ударом повалила її на пол, а потім сіла зверху і гуцала по не прохмилівшій морді. Звісно потім він вигнав мене. І я пішла, точніше поїхала в самий ближчий магазин взяла бутилку вина, стакан і погналась на край міста. Там красиво, лісопосадка, поле зелене і струмок. Джерело. Я їду, зла, обіжана, здається, що весь світ проти мене. Як так? Він же мій тато! Чому він повірив їй, а не мені? Чому мати мене залишала, потім вигнала, як можна так не любити свою дитину? Тисячі думок у голові ріжуть мов гострючі ночі. Не хочу жити. Це не життя, це страждання в одинокості. Ніхто і не зверне увагги, якщо мене не стане. Я лечу, мимо мене проїджають машини, пролітають вулиця за вулицею
Ось я і на місці. Спригую з велика, кидаю при дорозі. З розмаху бью горлишком бутилки об край бардюру, воно відлітає. Я спускаюсь між деревами, добре що я в кросівках і спортивних лосінах, наливаю не зупиняючись вино в стаках. Повен, аж по краї. І з розмахом швиряю бутилку між деревами, представляючи що це ще один удар по пиці тої тупої алкашки.
Випивши все залпом я миттєво п'янію. Посидівши на природі, послухавши музику, я остиваю. Хера їм. Я житиму. Піду до коледжа і всього добьюсь сама. МЕНІ НІХТО НЕ ПОТРІБЕН… МЕНІ НІХТО НЕ ПОТРІБЕН …МЕНІ НІХТО НЕ ПОТРІБЕН. Декілька разів я промовила це про себе, а потім викричала в весь голос.
Повернувшись додому я знайшла записку :
От лайно, СКАЧАТЬ