Записки патера Брауна = Father Brown’s Memories. Гілберт Кіт Честертон
Чтение книги онлайн.

Читать онлайн книгу Записки патера Брауна = Father Brown’s Memories - Гілберт Кіт Честертон страница 34

СКАЧАТЬ на нього зневажливо крізь ґрати, коли раптом побачив, що хоча і він, і ворота начебто залишилися на колишніх місцях, але сам він опинився на вулиці і дивиться на подвір’я, де безпечно посміхається той самий халамидник, котрий також не зробив навіть одного кроку. Потім той повернувся до будівлі штабу. Тоді вартовий опам’ятався і крикнув солдатам у дворі, щоб вони схопили шпигуна. «Гаразд, ти все одно не вийдеш назовні», – мстиво сказав він. Та халамидник відгукнувся дзвінким голосом: «Подивимося, що всередині, а що – зовні». І солдат побачив, що від вулиці його знову відокремлює пруття воріт, а усміхнений тубілець, цілий і неушкоджений, опинився на вулиці і тримає в руці папірець.

      Пан Аймлак Сміт, керуючий банком, котрий весь час слухав, схиливши голову і дивлячись на килим, тут озвався вперше:

      – А що сталося з документом? – спитав він.

      – Бездоганний професійний інстинкт, – з іронічною люб’язністю зауважив оповідач. – Авжеж, це справді був важливий фінансовий документ. Наслідки мали міжнародний резонанс.

      – Залишається сподіватися, що такі події трапляються нечасто, – похмуро промовив молодий Гартопп.

      – Мене цікавить не політичний бік справи, – безтурботно продовжував віконт, – а філософський. З цього прикладу видно, як навчена людина може обійти час і простір, і, маніпулюючи, так би мовити, їхніми важелями, повернути весь світ. Але вам, друзі, важко повірити в духовні сили, які можуть бути сильнішими за матеріальні.

      – Що ж, – жваво сказав старий Смарт, – я, звісно, не авторитет по частині духовних сил. А ось що скажете ви, патере Браун?

      – Мене вражає, – відповів той, – що всі надприродні діяння, про які ми чули, відбувалися заради крадіжки. А крадуть духовними засобами чи матеріальними – це, мені здається, однаково.

      – Патер Браун людина проста, – посміхнувся Сміт.

      – Нехай і так, прості люди мені близькі, – сказав Браун. – Вони знають свою слушність, навіть якщо не можуть її довести.

      – Вже дуже це дивно для мене, – невигадливо зізнався Гартопп.

      – Може б, – з посмішкою сказав маленький священик, – вам більше підійшло б висловлюватися без слів, як пропонує віконт. Він підчепив би вас безсловесною колючістю, а ви відповіли б йому беззвучним вибухом обурення.

      – Не варто забувати про музику, – сонно пробурмотів віконт, – іноді вона діє краще за слова.

      – Мабуть, це мені було б зрозуміліше, – тихо відповів молодик.

      Бойл стежив за розмовою з уважною цікавістю, тому що її учасники трималися якось особливо і навіть незбагненно. Флюгер бесіди ліниво хитнувся в бік музики і всі погляди звернулися на Аймлака Сміта – він був непоганим музикантом-аматором. Тоді молодий секретар згадав раптом про свої службові обов’язки та вказав господареві на головного службовця, котрий терпляче чекав із паперами в руці.

      – Ох, та не морочте з ними голову, Джеймсоне! – СКАЧАТЬ