Война 2011. Против НАТО. Федор Березин

Чтение книги онлайн.

СКАЧАТЬ Так ото ж, – ответствовал провинившийся Редька. – Ото ж, отакі в нас тарантайки – «Уазы», ніяк ні «Хаммеры».

      – А згадуєшь, як воно було в Амєриці? – расплылись в улыбке проверяющий генерал номер «один». – Ото так! А яка кухарня[57]! А яка їдальня[58]! Тридцять п’ять перших блюд!

      – А як ти, друже, схопив лишку «Кока-колы», сгадуєшь? – подмигнул Редька.

      – Ото ж, тай не хочу й сгадувати. Ото ж, ніби[59] низя генералу узяти попити цю колу? Може я…

      – Дуже зацікавився[60] тамошнім віски, – дополнил Редька.

      – А то ти не цікавився, Микола? – обиделся генерал «один».

      – Тай и я ж цікавився, а як же, – признав командир полка. – А то ж, мені ж не треба[61] бігти з ранку[62] на зарядку, так?

      – О, – вспомнил генерал «два». – Ай справді[63], як вони усій базой з самого ранку бігуть! Ото да!

      – То да, – «пожурився»[64] генерал «один» разом с Редькой. – І солдати (то як треба[65]), і сержанти (то згоден[66]), і младші звання офіцерів (то хай[67]), та ще і старші офіцери, так ще й генерал! Жорстоко[68], дюже жорстоко.

      – Ото да! – «засумував»[69] генерал «два». – Та й пригодай[70], Микола, ще й жінкі[71] бігуть!

      – Ще й дітини, – «подрахував» Редька.

      – Ото ж так у той Америці.

      – Зате тридцять п’ять перших справ[72]! І це в солдатскої їдальні[73], ні в офіцерскої!

      – Так у офіцерскої, мабудь за гроши[74], панове, – «підкреслів»[75] Редька.

      – Ото ж так, за гроші, – «зовсім[76] засумував» генерал «один».

      – Ато ж вони і отримують забагато[77], – «доповів» генерал «два».

      – Ото ж, забагато.

      – А нас, товстих, та лєнячих узяти б в Америці у генерали? – «запитав» Редька.

      – Які там генерали, Микола! Нас і в капітани не узяли б.

      – А то, і в рядові, – добавил генерал «два».

      – Добре[78], не сумуйте, – подбодрил генерал Редька. – Зараз[79] вас у корчму поведу. Ви ж гостювати, так що за мій рахунок[80].

      – Ото гарно[81], – сказали генералы.

      – І до купи[82], а капітанах, – добавил генерал «один». – У тебе якийсь дюже «прыткый» капітан – призвище… е-е…

      – Так Корепанов вжеж, – подсказал генерал «два».

      – Ото ж, Корепанів. Надобно нам його дівізіон перевірити. Отак.

      – Так і перевіриті, дуже[83] вдячний[84] буду, – согласился Редька. – Я ж його вам і хотів показати. Найкращій мій дівізіон. Справді кращій, не брешу.

      – Ото ж і перевіримо.

      – СКАЧАТЬ