Название: Оголошено вбивство
Автор: Аґата Крісті
Издательство: Книжный Клуб «Клуб Семейного Досуга»
Жанр: Классические детективы
Серия: Міс Марпл
isbn: 978-617-12-4903-5,978-617-12-4567-9
isbn:
Джуліан з усмішкою подивився на неї.
– А ти й справді досі схожа на малу дівчинку, Пампушко.
Щодо самого Джуліана Гармона, то природа створила його за моделлю шістдесятирічного чоловіка. Проте йому ще бракувало років двадцять п’ять, аби реально дожити до визначеного йому природою віку.
– Я знаю, що дурненька…
– Ти не дурненька, Пампушко. Ти дуже розумна жінка.
– Ні, неправда. Мій інтелект геть убогий. Хоч я й докладаю зусиль, щоб його розвинути… І мені дуже подобається, коли ти починаєш розповідати про книжки, історію і все таке. Хоч, можливо, не варто було читати мені вечорами Ґібона, бо якщо надворі завиває холодний вітер, а біля вогню тепло й затишно, то коли я слухаю Ґібона, мені чомусь дуже хочеться спати.
Джуліан засміявся.
– Але я люблю слухати тебе, Джуліане. Розкажи мені знову про старого вікарія, який проповідував про Ахашвероша.
– Ти вже знаєш цю історію напам’ять, Пампушко.
– Але розкажи мені її знову. Будь ласка.
Чоловік поступився.
– То був старий Скримґур. Якось один чоловік зайшов до його церкви й побачив, що він вихилився з казальниці й палко проповідує, звертаючись до кількох денних прибиральниць. Він погрожував їм пальцем і казав: «Я знаю ваші чорні думки. Ви думаєте, що великий Ахашверош, про якого згадується у Святому Письмі, це Артаксеркс Другий. Але він не був Артаксерксом Другим! – І святий отець докінчив неймовірно врочистим і переможним тоном: – Він був Артаксерксом Третім!»
Джуліан Гармон ніколи не вважав цю історію дуже кумедною, але вона завжди смішила й розвеселяла Пампушку.
У кімнаті пролунав її дзвінкий сміх.
– Ото старий чудій! – вигукнула вона. – Я думаю, і ти колись станеш таким, Джуліане.
Вигляд у Джуліана був доволі збентежений.
– Знаю, – смиренно погодився він. – Я відчуваю, що мені далеко не завжди щастить ясно і просто пояснити людям той чи інший текст зі Святого Письма.
– Я б на твоєму місці не тривожилася, – сказала Пампушка, підводячись і збираючи використаний посуд на тацю. – Місіс Бат сказала мені вчора, що Бат, який ніколи не ходив до церкви і здобув славу місцевого атеїста, тепер щонеділі приходить послухати твою проповідь.
Вона провадила, СКАЧАТЬ