Панна Марічка. Ганна Рось

Чтение книги онлайн.

СКАЧАТЬ Яким. Такій дівці справжній козак потрібен, сокіл сизокрилий (дивиться в небо).

      Данило Горицвіт. Заради Марічки я осавулом стану!

      Дід Яким. О, осавулом він стане! Та щоб осавулом стати треба попотіти добре, скільки верст проскакати, скільки ночей недоспати, скільки пороху понюхати, скільки ворогів порубати! А ви що? Тільки навчились шашкою розсікати, а вже – осавулом стане.

      Трохим Лисиця. Не кажи дід, ми вже пройшли іспит (махнув шаблею). Моя бабуся говорить: йди вгору й будеш на висоті.

      Дід Яким. Що ви там пройшли, то ж під Жовтими Водами репетиція була, якби реєстрові козаки, котрі були на службі у Речі Посполитої, не стали на бік Богдана Хмельницького, то не була би легкою ваша перемога, багато би крові пролилося. Ну ж бо, Пахомка, бери шаблю. Пісню заспі-вуй!

      Трохим Лисиця.

      Бийся, бийся, за свободу бийся,

      А ти пісня вільна, ніби річка лийся.

      (Пахом вправно обмахується шаблями).

      Дід Яким. Лях[7] ошуюю, іще ззаду підступають, махай, махай, руби ворога! Так, так, молодець!

      Ява ІІ

      (Хата Гликерії. Вона порається у печі, помішує в казанку галушки та пробує на сіль, ріже зелену цибульку).

      Гликерія. Зараз вже суп буде готовий, поїж, Марічка, а потім підеш в балку.

      Марічка. Він ще гарячий, я зараз не хочу. Я на суп діда Якима запросила, якщо прийде, нагодуйте його і дайте йому це розтирання (дає пляшечку).

      Гликерія. Дам, дочка. Дід Яким добрий козак! А як він твою бабусю любив. Стільки битв пройшов дід Яким, скільки поранений був, а ось, Бог послав такий довгий вік, а мати моя, Уляна, молодою загинула, царство їй небесне (перехрестилась на ікони). Марічка, ти довго не ходи, скоріше повертайся.

      Марічка. Наберу збору і повернуся. Багато поранених козаків, та ще й ляхів полонених, багато трав треба. (Зітхнула).

      Гликерія. Ти усіх лікуєш, і наших, і полонених, добра твоя душа.

      Марічка. Вони ж хворі, немічні, собаку й ту жаль, а то людина.

      Гликерія. Якби вони так само вважали, то і не було би цієї війни. (Зітхнула).

      (Марічка взяла корзину, пішла до гаю, збирає трави).

      Марічка. Ось деревій, овечий язичок, нарву, стане в нагоді від кровотеч та для загоєння ран.

      (Зірвала оберемок зелених ніжних листочків і поклала в корзину).

      Марічка. Кропива, йди сюди, ух, пекуча, соком будемо рани лікувати.

      (Бачить голубку).

      Марічка. А ти що на стежці сіла, вчишся літати? (присіла) Вчись, вчись, мамка твоя, мабуть, спостерігає з гілки, переживає. Лети голубка сизокрила.

      (Співає).

      Сонечко сідає, ти лети в гніздечко,

      Сиза голубиця, лагідне сердечко.

      Де ж ти заблукала, зачекався милий,

      Він тебе кохає, голуб сизокрилий.

      Я не забарилась, діток годувала,

      Щоб вони заснули, їм пісні співала.

      А як сонце встане, СКАЧАТЬ