Громадянин. Сергій Залевський

Чтение книги онлайн.

СКАЧАТЬ зупинилася, відкривши його погляду покриття нижньої частини – поторкав – пружинить.

      Від подальших експериментів відвернув сторонній звук з кута – повернув туди голову і остовпів від страху – на нього рухалося щось, що нагадує стоматологічне крісло на шестиногому павуку. Вказана споруда рухала своїми маніпуляторами, здійснюючи плавні рухи ними у бік Макса і у бік відкритого циліндра. Від побаченого у землянина ослабіли ноги, і він повалився на підлогу, поряд з відкритим циліндричним агрегатом, продовжуючи в ступорі спостерігати за незрозумілими маніпуляціями ходячого крісла. Помітимо, що сам агрегат, не став наближатися до сидячого дослідника впритул, а зупинився біля відкритого циліндра і став мірно постукувати по краю нижнього сегменту одним зі своїх маніпуляторів:

      – Тук-тук, пауза – тук-тук, пауза – тук-тук – мірно вибивав ритм кінчик гофрованого шланга цього монстрика.

      – Вхідне повідомлення від «

», прийняти? – здивувала нейромережа.

      – Давай – на автоматі відгукнувся мозок людини.

      – 

.

      Технолог деякий час намагався зрозуміти отриману абракадабру, потім кинув безнадійну справу і став переводити погляд з ходячого крісла на відкритий циліндр і назад. Нарешті ідіотизм ситуації дійшов до шокованого мозку:

      – Мене запрошують всередину. На досліди. Поки по-хорошому. Напевно.

      – Вхідне повідомлення від «

», прийняти? – знову здивувала нейромережа.

      – Так я взагалі не зрозумів, ти хто? – прокричав хлопець через динаміки скафа.

      – 

.

      – Я так нічого і не зрозумів. На загальному повторити можеш? Чого тобі від мене потрібно то, залізка?

      У відповідь на цю тираду, крісло присунулося впритул до циліндра і стало постукувати вже двома маніпуляторами, якось наполегливіше, чи що.

      – Гаразд гаразд, я зрозумів: час – це гроші, вже лізу, тільки без рук, будь ласка. Ось же ідіот, навіщо мені був цей камінь – залишилося зробити всього шість стрибків, і був би у людей, так ні ж – захотілося побути археологом, бля… – з такими словами поліз всередину і улігся на пружне ложе.

      Механізм прибрав свої клішні з кришки і циліндр став закриватися, а горе-дослідника стало трусити від нехороших передчуттів. Нарешті, обидві половинки зімкнулися, і технолог став із занепокоєнням чекати продовження цієї постановки, яке не змусило себе чекати. Ззаду щось підозріло зашуміло, він відчув якийсь рух за головою і спробував задерти її, щоб побачити причину цих звуків і рухів.

      – Розгерметизовуватися не буду – дурнів немає! – підбадьорював він сам себе.

      У наступний момент відчув несильний біль від уколу в передпліччі – скосив очі і не повірив побаченому: якийсь тонкий, блискучий шланг, або кабель, пробив матеріал його скафа і встромив в нього щось СКАЧАТЬ