Учень архітектора. Элиф Шафак

Чтение книги онлайн.

СКАЧАТЬ місце, де земля буде досить міцна для побудови моста. Це означало не тільки згаяні тижні чи й цілий місяць, а й, можливо, втрату сприятливої погоди.

      – Мій милостивий повелителю, – мовив Лутфі-паша. – Тут є людина, здатна збудувати для нас міцний міст.

      Коли султан запитав, хто це, Лутфі-паша мовив:

      – Один із ваших вартових. Його звати Сінан, він раб з вашої особистої охорони.

      Чоловіка швидко привели. Він опустився на коліна лише за кілька кроків від того місця, де перебував Джахан.

      Мав він широке чоло, тонкий ніс і темні, печальні очі, що випромінювали спокій. Його попросили підійти ближче, і він підійшов поволі, немов проти поривчастого вітру. Почувши, для чого його покликали, Сінан промовив:

      – Мій щасливий султане, у нас буде міст, якщо Аллах дозволить.

      – Як ти гадаєш, скільки днів потрібно для завершення роботи? – спитав султан Сулейман.

      Сінан замислився, та ненадовго.

      – Десять, мій володарю.

      – Чому ти вважаєш, що тобі вдасться те, що не вдалося іншим?

      – Мій повелителю, інші – безумовно, з найкращими намірами – почали будувати сам міст одразу. А я спочатку побудую його в моєму розумі. І лише після того ми зведемо його в камені.

      Хоч і дивна то була відповідь, але султанові вона, здається, сподобалася. Сінанові доручили виконати це завдання. Він повернувся туди, звідки прийшов, не кваплячись. Проходячи повз Джахана, він глянув у обличчя хлопчикові та раптом зробив таке, чого той ніколи не очікував би від людини такого чину. Він усміхнувся.

      І раптом у хлопчика сяйнула думка. Коли б він працював із цим чоловіком, то опинився би ближче до скарбів султана Сулеймана. Усі ж кажуть, що володар привіз цілі скрині золота і коштовностей, щоб винагороджувати тих, хто відзначився мужністю на полі бою.

      – Ефенді, зачекайте! – вигукнув Джахан, обережно вискочивши з шатра услід за архітектором. – Я – погонич слона!

      – Я знаю, хто ти, – мовив Сінан. – Я бачив, як ти доглядаєш тварину.

      – Чота сильніший за сорок солдатів. Він міг би стати вам у великій пригоді.

      – Ну, а ти знаєш що-небудь про будівництво?

      – Ми… ми працювали з муляром в Індостані.

      Дивлячись хлопчикові просто в очі, Сінан трохи подумав.

      – А що ти робив у наметі Великого візира?

      – Я туди нишком проскочив, – цього разу чесно зізнався Джахан.

      Зморшки навколо очей Сінана розгладилися:

      – Слон може стати в пригоді. Такий розумний, допитливий хлопець, як ти, теж може знадобитися.

      Джахан відчув, як у нього палають щоки. Він не міг пригадати, щоби хтось хоч раз називав його розумним. Отак слон із погоничем долучилися до загону мулярів і стали працювати із цим загадковим Сінаном.

* * *

      Хоч як будівельники рвалися до роботи, у перший день ніхто й пальцем не поворушив. Так само було й наступного СКАЧАТЬ