Название: Культурология
Автор: Дмитро Донцов
Издательство: Фолио
Жанр: Документальная литература
isbn: 978-966-03-7563-5
isbn:
Панство козацьке поволі розгубило всі духові прикмети правлячої верстви, сказати б новочасним жаргоном, здемократизувалося, схлопіло. Воно стратило заінтересування до вищих національних справ (його інтересувала не слава, а страва), присвятившися приваті, стратило войовничий дух і віддалося заняттям, не властивим провідній верстві.
Не йде мені про дешеве моралізаторство, лише про що інше: про вічні закони злету й упадку провідних каст. А серед причин цього упадку, одно з перших місць займає занехаяння вищих властивих тій касті інтересів (політичних, релігійних, воєнних) і заміна їх інтересами найнижчими – звичайних споживачів або галапасів. Не йде тут про їжу в буквальному сенсі, але в сенсі занедбання всіх високих стремлінь розуму й серця і їх прикмет: відваги, гордості, бажання панувати, любові слави, про відання себе на поталу низьким інстинктом матеріалізму, особистого блага й насолоди. За такий упадок правлячої касти розплата історії приходить дуже скоро. Цю саму мудрість мав на увазі «Еклезіаст», коли писав: «Щастя тобі, земле, як твої царі шляхетного роду, а князі твої сідають їсти певного часу, щоб підкріпитися, а не переїстися», і – «горе тобі, земле, як князі твої їдять від самого ранку». Платон розрізняє три частини людської душі: розум (нус), що міститься в голові, де беруть початок наші власновільні рухи й наше знання, дальше – відвага, завзяття (тімос), що міститься в грудях, в серці, де беруть початок наші високі почування, нарешті, наші найнижчі жадоби, апетит, пориви до відживлення і розмноження (епіметікон), які містяться в кишках. Кожній з тих здібностей душі відповідають різні приємності й бажання: першій – стремління до правди, знання, другій – до виявлення енергії, відваги, шляхетного гніву, обурення, любові, слави, гордості, амбіції панування, нарешті, третій – смислові насолоди й захланність. Кожна з головних каст, на які ділить Платон суспільство, має переважно розвинену відповідну собі душевну здібність і відповідне їй стремління: мудрість – прикмета володарів, героїзм – вояків, буденні апетити споживача – прикмети нижчого класу працівників, наймитів, як він їх називає. Перша каста, пише Платон, – із золота, друга – має душу з срібла, остання каста – з нешляхетного металу, а Оракул каже, що тая держава спустошіє і згине, в якій правитимуть люди з душею з нешляхетного металу. Так спустошила і загинула й козацька держава, коли нагорі, серед правлячих опинилися люди з душею Шевченкових «свинопасів». Не могли правити державою люди, які – як у вірші Рудиковського – «на піч СКАЧАТЬ