Проект «Україна». Австрійська Галичина. Отсутствует
Чтение книги онлайн.

Читать онлайн книгу Проект «Україна». Австрійська Галичина - Отсутствует страница 38

Название: Проект «Україна». Австрійська Галичина

Автор: Отсутствует

Издательство: Фолио

Жанр: История

Серия:

isbn: 978-966-03-7612-0

isbn:

СКАЧАТЬ та виконавчої гілок влади в Австрійській імперії (Австро-Угорщині).

      7

       До вірилістів за посадою зараховувалися архиєпископи римо-католицького, греко-католицького та вірменсько-католицького обрядів зі Львова, єпископи римо-католицького та греко-католицького обрядів з Перемишля, єпископи римо-католицького обряду з Тарнува та греко-католицького обряду з Станіславова, ректори університетів у Кракові та Львові. До цього переліку у законодавчому порядку в 1866 р. був включений римо-католицький єпископ Кракова, або у випадку вакансії – адміністратор єпархії.

      8

       Die Verfassung der österreichischen Monarchie, nebst zwei Beilagen vom 28. Februar 1861. Beilage II, o): Landes-Ordnung und Landtags-Wahlordnung für das Königreich Galizien und Lodomerien sammt dem Herzogthume Krakau // Reichsgesetzblatt für das Kaisertum Österreich (R. G. Bl.). – Jahrgang 1861. – Stück IX. – Nr. 20. – S. 280–285.

      9

       У 1853 р. у Галичині було утворено Індемнізаційний фонд (Grundentlastungsfond) для здійснення компенсаційного відшкодування (індемнізації) поміщикам за скасування феодальних повинностей за державний рахунок із залученням коштів крайового бюджету. У 1853 р. для забезпечення індемнізації уряд запровадив додаток до прямого податку у розмірі 8,75 %, який у 1854 р. сягав 11,5 %, у 1855 р. – 11,75 %, у 1856 р. – 14 %, у 1857 р. – 33 %. З метою покриття індемнізаційного боргу у 1851 р. державою було видано облігації під заставу ґрунтів підданих та краю, а перші виплати по них було здійснено у 1858 р. Згодом держава ввела практику позик крайовому бюджету для покриття потреб індемнізації, які Галичина повинна була до 1908 р. повернути у державний бюджет.

      10

       Підзаконних нормативно-правових актів.

      11

       Die Verfassung der österreichischen Monarchie, nebst zwei Beilagen vom 28. Februar 1861. Beilage II, o): Landes-Ordnung und Landtags-Wahlordnung für das Königreich Galizien und Lodomerien sammt dem Herzogthume Krakau // R. G. Bl. – Jahrgang 1861. – Stück IX. – Nr. 20. – S. 282.

      12

       Наймасовіші виборчі зловживання у Галичині були пов’язані з «усним» голосуванням на виборах до Галицького сейму, до повітових та громадських рад. Члени виборчої комісії могли вписували у виборчі протоколи прізвища та імена кандидатів несвідомо з описками чи свідомо з помилками, що створювало підстави для того, щоб внаслідок процедури верифікації за рішенням відповідного представницького органу «небажаного» посла можна було позбавити його мандату.

      13

       Die Verfassung der österreichischen Monarchie, nebst zwei Beilagen vom 28. Februar 1861. Beilage II, o): Landes-Ordnung und Landtags-Wahlordnung für das Königreich Galizien und Lodomerien sammt dem Herzogthume Krakau // R. G. Bl. – Jahrgang 1861. – Stück IX. – Nr. 20. – S. 286–294.

      14

       На Західну Галичину припадало 4 дистрикти, які охоплювали 48 політичних повітів, а на Східну – 13, які охоплювали 128 повітів.

      15

       Verordnung der Minister des Innern, der Justiz und der Finanzen vom 19. Jänner 1853, womit die Allerhöchsten Entschließungen über die Einrichtung und Amtswirksamkeit der Bezirksämter, Kreisbehörden und Statthaltereien, über die Einrichtung der Gerichtsstellen und das Schema der systemisirten Gehalte und Diäten-Classen, sowie über die Ausführung der Organisirung für die Kronländer Oesterreich ob und unter der Enns, Böhmen, Mähren, Schlesien, Galizien und Lodomerien mit Krakau, Bukowina, Salzburg, Tirol mit Vorarlberg, Steiermark, Kärnthen, Krain, Görz, Gradiska und Istrien mit Triest, Dalmatien, Kroatien und Slawonien, Siebenbürgen, die serbische Wojwodschaft mit dem Banate kundgemacht werden // R. G. Bl. – Jahrgang 1853. – IV Stück. – Nr. 10. – (Allerhöchste Bestimmungen über die Einrichtung und Amtswirksamkeit der Statthaltereien). – S. 91—100.

      16

       Упродовж трьох каденцій Галицького сейму (1861–1873) крайовим маршалком був граф Лєон Людвік Сапєга, який жодного разу не відповів на звернення українських послів їхньою мовою.

СКАЧАТЬ