Кінець зміни. Стівен Кінг

Чтение книги онлайн.

      – Це дуже сумно, – каже Ходжес.

      – Мені треба сьогодні ж повернутися. – Тепер Елдерсон звертається скоріше до себе, ніж до Ходжеса. – Родичі приїдуть не одразу, мабуть, а хтось же має про все подбати…

      «Останній обов’язок економки…» – думає Ходжес, і ця думка його зворушує, а водночас чомусь жахає.

      – Я хочу вам подякувати, що приділили нам час, Ненсі. Я вас зараз відпу…

      – Звичайно, там був отой підстаркуватий чоловік… – каже Елдерсон.

      – Який чоловік?

      – Я його кілька разів бачила біля номера 1588. Зупиняв машину коло бордюру і стояв на хіднику, просто дивився на будинок. На отой, що через дорогу і трохи вниз. Може, ви не помітили, але він продається.

      Ходжес помітив, але не признається. Не хоче перебивати жінку.

      – Якось він зайшов просто на газон і зазирнув у вікно з еркером – то було перед останньою великою заметіллю. Я думала, у нього такі собі оглядини. – Вона непереконливо сміється. – А моя мама, правда, казала про це «думкою багатіє» – бо він точно не скидався на людину, якій це по кишені.

      – Не скидався?

      – Ага. Він був у робочому одязі – знаєте, такі зелені штани і куртка тепла, залатана маскувальною стрічкою. Ну і машина в нього на вигляд дуже стара, на ній трохи ґрунтовку з-під фарби видно. Мій чоловік покійний це називав – «фарба бідняків».

      – А ви часом не знаєте, яка то була машина?

      Тим часом перегортає блокнот на наступний аркуш і пише: «ЗНАЙТИ ДАТУ ОСТАННЬОЇ ВЕЛИКОЇ ЗАМЕТІЛІ». Холлі читає і киває.

      – Ні, на жаль, я на машинах не знаюся. Навіть кольору не згадаю – тільки оті плями ґрунтівки. Містере Ходжесе, ви певні, що тут немає помилки? – майже благально каже вона.

      – Я би й радий сказати, що це помилка, Ненсі, але не можу. Ви дуже нам допомогли.

      – Правда? – у голосі чути сумнів.

      Ходжес дає Ненсі свій номер, номери Холлі і їхнього офісу. Просить виходити на зв’язок, якщо згадає що-небудь іще. Нагадує, що може виникнути інтерес у преси, бо Мартіну паралізувало у 2009 році через події в центрі, й нагадує, що Ненсі не зобов’язана все розповідати журналістам і телевізійникам, якщо не хоче. Коли він кладе слухавку, Ненсі Елдерсон знову плаче.

      9

      Вони з Холлі йдуть обідати в «Сад панди» в сусідньому кварталі. Ще рано, і в залі вони практично самі. Холлі не їсть м’яса і замовляє китайську локшину з овочами. Ходжес любить гостру яловичину шматочками, але шлунок останніми днями такого не приймає, то він замовляє ягнятину «ма ла». Обоє їдять паличками – Холлі тому, що добре вміє, а Ходжес для того, щоб не поспішати й зменшити імовірність пообіднього вогнища в животі.

      Вона каже:

      – Остання велика заметіль була дев’ятнадцятого грудня. Погодники повідомляли, що на Урядовій площі сніг лежав шаром в одинадцять дюймів,[10] а в Бренсон-парку – тринадцять.[11] Не те щоб надзвичайно товсто, але СКАЧАТЬ