Название: Сюрпризи долі
Автор: Ева Гата
Издательство: Мультимедийное издательство Стрельбицкого
Жанр: Современные любовные романы
isbn:
isbn:
Емоції нікуди не зникають безслідно: позитивні дають натхнення на звершення і творчість, а негативні лягають важким тягарем на серці. Вони починають матеріалізуватися й обертатися на різні зайві утвори. Ті, що пов’язанні з постійним копирсанням у собі та незадоволенням, зазвичай, осідають піском та камінцями у нирках і печінці. Особливо небезпечними є ненависть та непрощена образа, саме вони частенько спричинюють утворення ракових клітин. А такі, як ревність, жалість або підозри, полюбляють зупинятися в грудях або нагадують про себе іншими жіночими хворобами.
Олена відчула неприємний біль у грудях.
– Тобі негайно треба до лікаря, – радила Катруся, – не затягуй, поговори з Мариною, вона ж лікар і щось тобі порадить.
– Ти думаєш, що в мене щось небезпечне? – допитувалася в подруги.
– Я не думаю, але ліпше перевіритися, я ж не лікар.
Олена злякалася. А якщо вона серйозно хвора? Їй стало шкода себе і захотілося плакати.
Увечері Георгій, повернувшись з роботи, застав дружину з розпачем в очах.
– Що сталося, в тебе якісь неприємності?
– Це значно гірше, а може, і на ліпше. Тепер ти станеш вільним і зможеш робити, що заманеться.
– Що ти маєш на увазі? – захвилювався Георгій.
– Я, напевно, невиліковно хвора, – розплакалася Олена.
– Не говори дурниць, звідки така інформація?
– Це твої походеньки довели мене до такого стану! – не припиняла ридати Олена.
– Я нічого не розумію, – розгубився Георгій.
– Коли зрозумієш, буде запізно.
– Ти можеш мені пояснити, що сталося?
– Я маю щось у грудях, і воно болить.
– Не панікуй, піди до лікаря, – намагався заспокоїти дружину.
– Я знаю і без тебе, – гостро відповіла Олена, відчувши хвилювання чоловіка. Їй це сподобалося. От чим можна його тримати!
На другий день зателефонувала Марина.
– Катруся мені розповіла про твої проблеми.
– Що ти можеш мені порадити? – сумно запитала Олена.
– Сьогодні ж домовлюся з лікарем, зробиш аналізи і все знатимемо.
Марина дуже любила допомагати, якщо хтось із друзів цього потребував. Вона активно бралася до роботи, коли треба рятувати ближнього. В неї від цього навіть поліпшувався настрій. «Моє покликання – допомагати у біді», – частенько говорила подругам.
– Що б я без тебе робила? – зітхала Олена.
– Не переживай, у мене є чудові знайомства, зробимо все, на що здатна наша медицина. Тепер твій благовірний покрутиться, як білка у колесі. Нехай подумає, до чого довів жінку.
Виявилося, що все не так зле. Результати аналізів СКАЧАТЬ