Будь дивом: 50 уроків, щоб зробити неможливе можливим. Регіна Бретт

Чтение книги онлайн.

СКАЧАТЬ єдність духа в союзі миру… Ви були колись темрявою, тепер же – світлом у Господі: поводьтеся ж як діти світла».

      Її світло згасло на Великдень. Джо Енн Голліс померла на світанку – у час, який любила найбільше.

      Коли я про це дізналася, то відразу зателефонувала її чоловікові Біллу.

      – Пам’ятаєте ту колонку, яку ви написали про великодні солодощі? – спитав він.

      Я зібралася з духом. «О ні, – подумала я. – Невже саме вона підштовхнула її до кінця? Невже все було настільки погано?»

      Білл розповів, як сидів біля ліжка дружини й читав їй мій матеріал.

      – Вона сміялася без упину, – сказав він. – А пізніше того дня впала в кому і більше не прокидалась. Я хочу подякувати вам за ту колонку, адже саме завдяки їй ми востаннє сміялися разом.

      То був подарунок від Джо Енн. Усвідомлювати, що, навіть маючи найгірший вигляд, можна бути для когось подарунком. Що навіть недостатні зусилля можуть глибоко проникати в душу якоїсь людини. Знати, що результати моєї праці – то не моя справа.

      Я згадую Джо Енн щоразу, коли в мене виникає спокуса суворо засудити себе чи когось іншого. Як ми можемо знати, наскільки цінною є наша робота? Ми не маємо права оцінювати те, що пропонуємо світові. І все одно повинні пропонувати.

      Може, ти ніколи не дізнаєшся про справжню цінність своїх зусиль. А може, поки що зарано про це говорити.

      Урок 6

      Усі ми робимо одне й те саме. Важливим є те, як ми це робимо

      Усі гості принесли на дівочу передвесільну вечірку подарунки, але один із них привертав особливу увагу. Він був таким гарним, що наречена навіть відмовлялася його розпаковувати. Коробка була обгорнута сріблясто-білим папером і перев’язана золотою, зеленою й темно-червоною стрічками, а з центру звисало гроно винограду – його неможливо було відрізнити від справжнього! Ця коробка була схожа на прикрасу для святкового столу, а не на подарунок.

      Усі ми охали й ахали, метушилися навколо неї, висловлюючи припущення про те, у якому магазині могли створити таку красу. З’ясувалося, що цей подарунок власноруч запакувала жінка, яка сиділа поряд зі мною. Я ніколи не забуду, що сказала Сенді Гортон, коли я похвалила її подарунок.

      – Колись мені сказали, що всі ми робимо одне й те саме, – зауважила вона. – Та насправді важливим є те, як ми це робимо.

      Я часто згадую ці слова, особливо коли знайомлюся з людьми, які перебувають, здавалося б, на абсолютно незначних і непомітних посадах, однак ставляться до роботи з такою пристрастю, що вона стає незвичайною. Кожен, хто хоча б раз у житті зазирнув до «Щасливої вбиральні Валері», ніколи не забуде те, як її власниця ставиться до своєї справи.

      – Ласкаво просимо до вбиральні Валері! – гукає вона. Її девіз: «Не хвилюйся. Попісяй і стань щасливою!» («Don’t worry. Pee happy»).

      Моя донька познайомилася з нею на зупинці в аеропорту міста Шарлотта, що в Північній Кароліні. СКАЧАТЬ