Іграшка. Олександр Маяков

Чтение книги онлайн.

СКАЧАТЬ відповів він, закриваючи двері.

* * *

      Ноар сиділа в своєму кабінеті і переглядала папери. За ті сім років, які вона є головою холдингу, вона навчилася розбиратися в документації і звітах. Спочатку вона у всьому покладалася на Жуля, але потім зрозуміла, що від дворянина в ньому нічого, крім прізвища, не залишилося. Тому Ноар взялася за справи сама.

      – Ти сьогодні прекрасна. – З посмішкою вимовив Жуль. Він сидів на краю стола і милувався Ноар.

      – Залиш, Жуль. – Не відриваючи погляду від паперів, вимовила Ноар.

      – Ти все так ж холодна. – Він встав і підійшов до вікна за спиною Ноар. Вид був прекрасний. З вікна була видна Ейфелева вежа, гордість всіх парижан. Ні, що там парижан, всіх французів.

      – Я вдячна тобі, як другові П'єра, не більше. – Сухим тоном відповіла Ноар. Сьогодні на ній була червона сукня футляр. Волосся вона не збирала в хвіст, а залишила розпущеним. Кілька кілець прикрашали пальці, а шию тонкий ланцюжок з кулоном.

      – П'єра вже вісім років немає в живих, може, вистачить з себе черницю корчити. Чи ти думаєш, я не знаю, що ти відвідуєш цей «Клуб»?

      Ноар відклала папери, розгорнула крісло і подивилася на співрозмовника. Жулю було вже за сорок, але, ні дружини, ні дітей у нього не було. Тому він і підбивав клинці до Ноар.

      – Жуль, що тебе дратує? – Запитала Ноар. – Те, що я сплю з чоловіками з «Клубу» або те, що я не сплю з тобою?

      Жуль нарешті повернувся до неї.

      – Я кохаю тебе, Ноар. – Сказав він.

      – Ні, Жуль, – похитала головою Ноар, піднімаючись з крісла. Вона впритул підійшла до Жулю і заглянула йому в очі. Ноар була на голову нижче Жуля. Він дивився на неї зверху, не відводячи погляду.

      – Ти любиш не мене, – підставляючи свої губи під поцілунок, продовжила вона. Він потягнувся до неї. Ноар однією рукою обійняла його за шию. – А мої п'ятдесят п'ять відсотків акцій. – Вимовивши це, вона різко відійшла від нього. Він так і залишився стояти в комічною позі, простягаючи губи до неї.

      – Тобі мало, катастрофічно мало, – ідучи кабінетом, продовжила Ноар, – твоїх двадцяти п'яти відсотків. Тобі потрібен контрольний пакет акцій.

      Жуль вже взяв себе в руки і з гідністю відповів.

      – Я не настільки меркантильний.

      – Та що ти кажеш? – Вона посміхнулася і грайливо оперлася руками на стіл. У такій позі Жулю було видно її декольте і він мимоволі проковтнув, заглянувши в нього. У Ноар це викликало вибух сміху.

      – Навіть якщо і так. – Спокійно міркував Жуль. – Ти щось втрачаєш? Ні, я і так веду всі справи фірми. Компанія від цього тільки виграє.

      – Виграєш ти. – Відповіла Ноар. – У тебе буде фірма, дружина красуня.

      – Від скромності ти не помреш. – Перебив її Жуль.

      – Скромність не є моїм недоліком.

      – Так, – кивнув співрозмовник. – У тебе достатньо інших недоліків.

      – Так? – Здивувалася Ноар. – І які ж?

      – Жадібність, меркантильність.

СКАЧАТЬ