Мудрі жінки. Людмила Когут

Чтение книги онлайн.

СКАЧАТЬ і бути вищою від косих поглядів недалеких людей. Як багато важить у нашому житті зовнішня оболонка людини. Без Богдана Світлану навіть на поріг цього кафе не пустили, сказали б, що немає вільних місць.

      Сіли в машину, немов сховались у маленьку гарну фортецю. Світлана мрійливо заплющила очі. Як комфортно так сидіти – звучить музика, поряд – чоловік-красень! Так і не розплющувала очей, щоб не руйнувати цей мрійливо-солодкий стан.

      Він ніжно обняв її і поцілував у губи. Це був солодкий цілунок двох людей, які так скучили за любов’ю. Вона пристрасно відповідала. їй хотілося розчинитись у ньому. Язиком відчувала його сильний язик. Потім вперлась своїм маленьким носиком у його шию, вдихала запах чоловіка, і все це здавалося казковим сном. їй хотілось бути в його п’янких обіймах вічно.

      Богдан не хотів її відпускати від себе, однією рукою керував машиною і тримав кермо, іншою тримав Світлану за руку. Слухаючи гарну музику, під’їхали під знайомий під’їзд. Маруся сиділа на лавочці і від хвилювання не знала, що й думати. Світлана пішла на роботу ще зранку, зараз пізній вечір – куди ж вона зникла?

      Побачивши, хто підвіз Світлану, двірничка не знайшла, що й сказати, тільки йойкнула:

      – Слава Богу, з тобою все гаразд!

      Богдан привітався з Марусею і безапеляційно твердо сказав, що від сьогодні Світлана буде жити в нього. Попросив Марусю зібрати її речі і сказав, що піде поставити машину на стоянку і зараз повернеться.

      Він не питав у Світлани, чи вона згідна. Усе вирішив сам, і його чоловіче бажання було таким вольовим, що дві жінки слухняно і мовчки пішли до Марусі у квартиру. Через десять хвилин Богдан уже приєднався до них.

      Його сміливість була радше показною. Він боявся питати у Світлани згоди, бо вона могла йому відмовити. Маруся допомогла донести до ліфта речі її квартирантки і здивовано-щаслива пішла у свою квартиру.

      Вона була втішена такими несподіваними змінами в житті молодої, але знедоленої жінки. Світлана переступила поріг Богданової квартири і відчула, що буде щаслива в цьому домі, що це буде її царство, її міцна фортеця.

      Богдан був гостинним, пішов показувати квартиру. Скрізь панував лад – служба на флоті привчає до порядку. Чистота і блиск у всьому. Педант!

      Світлана ходила за ним, і уся аж променилася щастям. Він не відпускав її руку ні на хвилину. Привів у спальню, там – красиві світлі меблі. Сміючись, сказав, що меблі якраз підходять до її очей і кольору сонячного літнього неба.

      Широке ліжко з пухнастим сіро-голубим покривалом. Маленькі подушечки на ньому. Все було акуратне, навіть не вірилось, що порядкує тут чоловіча рука.

      Колись давно Світлана також мала свій дім, в якому був комфорт і затишок. Зараз їй здалось, що це було не з нею! Роки, проведені у в’язниці, перекреслили її минуле, позбавили всього: батьків, майна, друзів, знайомих. Коли вона працювала на високій посаді, була всім потрібна. Двері її кабінету не встигали зачинятися за відвідувачами.

      Потім, як сталося СКАЧАТЬ