Невідоме Розстріляне Відродження. Антология

Чтение книги онлайн.

      Пропив, прогуляв!..

      Та як знову проходив дорогою —

      Де колись:

      Я і ти, —

      Два листочки впало з дерева,

      Два листи.

      І понесла вода прозорая

      Ті листи.

      …Від місточка ж у боки різнії —

      Дві дороги лягло, широкії —

      Дві путі…

      «Минають дні, іде по літі осінь…»

      Є. Плужникові

      Гармонія і свинушник

      Частина перша

      І

      Диктова дощечка, прибита на дверях, промовляла: «Стукати у вікно».

      І справді, Катерина, пооббивавши руки, два-три рази вдарила каблучкою в двері і вже збиралась йти, коли десь зарипіли іржаві завіси й хрипкий сонний голос прохрипів:

      – Хто там?

      Катерина:

      – Тут живе Петро Сушня?

      Відповіді не було; вона почула тупотіння босих ніг, біганину й балачки.

      На дворі було тихо. Сонячний ранок гудів хмарами мушви, із близького кладовища долітало зелене цвірінькання птахів і солодкий запах бузку. Весна саме переходила в літо і вже тепер о восьмій ранку в цьому заводському селищі, що розташоване по цей бік Дніпра проти великого південного міста, було жарко й задушливо від порохняви й розпаленого каміння.

      Катерина здивовано ждала – де ж пішов отой хрипкий бандит?

      Через дві хвилини за дверима знову щось застукало і на поріг вийшов хлопець з розкуйовдженою головою.

      – Зайдіть, – пробурмотав він і повів Катерину до хати. – СКАЧАТЬ