Львів. Кава. Любов (збірка). Галина Вдовиченко

Чтение книги онлайн.

СКАЧАТЬ обережно провела пальцем по рамі й раптом майже вловила напівзабутий спогад. Так і є! Ось воно! Саме таку раму вона вже бачила колись. Саме такий за розміром портрет траплявся їй у Львівській картинній галереї. Здається, це теж був Федотов. Відчувала, що її мимоволі охоплює радісне нетерпіння та збудження. Здається, вона таки вхопила за хвіст щось особливе в історії цього портрету.

      Поклала картину на стіл, глибше вдихнула повітря, щоб перевести подих, і повернула до Богдана радісне обличчя.

      – Ні, ви навіть не уявляєте, що мені зараз принесли! – Вона усміхнулася і раптом схопила його за руку та потягнула за собою до компа. – Нам взагалі неймовірно пощастило, що я відсканувала свої старі фотки з картинної галереї. Робила їх ще в студентські роки і запросто могла кудись задіти. Зуб даю, там має бути фото подібного до вашого портрету, і автор там теж Федотов.

      Вона похапцем ввімкнула комп, почала перебирати папки на робочому столі.

      Богдан знов усміхнувся. Йому дедалі дужче подобалася ця жінка. Не знав про неї практично нічого, проте симпатію відчув якось відразу. Чимось пасувала йому. Відразу сподобалося, як захоплено глянула на нього тоді, як він торкнувся поцілунком її руки, а потім як вона прислухалася до його слів і як у її погляді мандрували бісики. Те, що вона жіночна і приваблива, побачив з першого погляду. Зрештою, дивно, якби не відреагував на м’якість і округлість ліній у потрібних місцях, а ще на те, як звабливо вона рухалася. Та й у погляді її було щось каламутне. Якось відразу відчув себе поряд із нею особливо. Ніби опинився не тут, а десь в іншому, паралельному до реального, світі. Про таких жінок іноді кажуть, що вони володіють чарами. Хоча це навряд чи. Міг заприсягтися лише у тому, що в голові у неї трохи з надлишком зварйованих, не завжди раціональних та передбачуваних думок. Жінка, яка не є ні затятою грішницею, ні святою. Просто керується чимось, що іноді годі зрозуміти. З такими не завжди просто, але зазвичай цікаво.

      Дивлячись на те, як Леся, нахиливши голову та закусивши нижню губу, хаотично і похапцем шукає якісь фото на компі, Богдан раптом відчував, що точно щось матиме з нею. Його тягнуло до цієї жінки з такою силою, що сам був здивований. А ще раптом накрило передчуття, що вона зовсім не чужа для нього, що між ними щось відбувається вже зараз, коли промовлені лише перші неформальні фрази, і що буде ще більше. Цікаво, якою вона є тоді, як віддається чоловікові? Не відмовився б це відчути хоч зараз.

      – Подивіться, я нарешті знайшла цю картину. – Леся задоволено усміхнулася. – Портрет жінки, і це справді Федотов. Навіть рама ідентична вашій. І розмір портрета. Та ви не стійте, присядьте тут, біля мене. Я вам зараз покажу всі фото.

      Вона ледь посунулася на кріслі, даючи місце Богданові поряд із собою.

      – Он, дивіться! Бачите? – Вона торкнулася його руки, привертаючи увагу до фото, яке щойно трохи збільшила, щоб він зміг роздивитися детальніше. – Якщо поставити ці два портрети поряд, відразу впадає у вічі, що жінка та чоловік дивляться СКАЧАТЬ