Название: Чотири шаблі
Автор: Юрій Яновський
Издательство: Фолио
Жанр: Классическая проза
isbn: 978-966-03-5618-4
isbn:
– Ти мене, Ничипоре Олександровичу, трохи не вбив. Анархісти – он, ліворуч!
Тривогу просурмив Іван Виривайло. Серед темної ночі розтеклися звуки в чорну безвість. Набравши повітря в легені, Іван видихнув його все крізь мідяні вуста покірливої сурми. «По-спі-шай, по-спі-шай! До бор-ні по-спі-шай!» – виводив Виривайло, що нікому з сурмачів не міг поступитися цією честю – скликати партизанську армію перед очі Шахая, розбудити армію глупої ночі і почати організацію дисциплінованих полків та бригад для близької Успенівської операції.
Ніч лежала і курилася. Навкруги блимали ліхтарі, стукотіли підковами коні, перегукувалися полки. Іван Виривайло ще раз проспівав у сурму. Піші й кінні сотні вилаштувалися в полі. Команди з Галатових панцерників стали на лівому фланзі. За ними завмерла дисциплінована кіннота Остюка. Далі стала невеличка група гарматників. Піші полки отаборилися зовсім на правому фланзі, вони ворушилися в темряві, як великі кущі трави або купи гомінкої чорної гробачні, вони дзижчали, як джмелі, клацали затворами і перебігали з одного полка до другого. Командири полків стояли попереду, біля них світилися ліхтарі. Почав мжичити дощ, подував холодний, осінній вітер, дрібні краплі сіялися й сіялися, утворюючи над ліхтарями рожеві й блакитні німби.
Шахай зупинився біля галатівців. Позад його йшли, як маршали, – Марченко, Галат, Остюк. По боках – Санька Шворень і двоє штабних. Галат вибіг наперед і став на чолі свого війська поруч із чотирма Виривайлами, віддав пошану і скомандував «струнко!». Шахай привітався з командирами панцерників. Марченко – номінальний командир армії, не ворушився, стоячи позаду Шахая – начальника штабу.
– Скільки в тебе людей? – запитав Шахай, і двоє штабних миттю видобули з кишень олівці.
– Одинадцять панцерників, – погордо одповів Галат, молодість засяяла в його очах, як чистий вогонь, він оглянув Виривайлів та інших командирів.
– У мене півсотні бійців, – промовив командир чільного Галатового панцерника, – дві гармати польові, кулемети, і ми ніколи не підемо назад – до останнього набою, до останнього серця й пачки махорки. Запиши, штаб.
– Гармат усього десяток на всіх панцерниках, – Петро Виривайло дістав із торби всю свою військову канцелярію, – два десятки кулеметів та близько чотирьох сотень бійців.
– Набої, СКАЧАТЬ