Рок-н-рол, стакан, кохання. Валентин Терлецький

Чтение книги онлайн.

СКАЧАТЬ це, перш за все, особлива система координат. І звичайно ж, найулюбленіший день тих, хто хоча б одного разу в цю систему потрапляв. Усе, насправді, дуже просто. Тиждень у всіх нормальних людей починається, як відомо, в понеділок. А для студента, який ще, до того ж, грає в рок-групі, тиждень якраз починається з «фторняка». Тому що понеділок – день, всуціль викреслений із життя. Його, можна сказати, взагалі не існує для студента, який грає рок. Ну що таке понеділок, коли в ТЕБЕ тиждень починається з фторняка? Понеділок – це похмурий, абсолютно непотрібний, зайвий, як апендикс, ще й неприємний додаток до вдало проведеного тижня, його, так би мовити, кінець, котрий рідко буває прикольним.

      …бо, по-перше, починається понеділок з блювання в якомусь брудному, смердючому і вже вщерть забльованому ще до тебе даблі, і лише потім спроквола ти довідуєшся, що цей забльований дабл – частина не менш брудного і захаращеного старими поламаними меблями флета, по якому ледь пересуваються схожі на сновид і зараз ледве знайомі представники вашої богемної тусні, з якими ти насправді провів ще один божевільний тиждень. Тобі пропонують випити просто з горла якоїсь вочевидь отруйної рідини, яку, напевно, ти пив цілий тиждень, але ти мужньо відмовляєшся і йдеш, похитуючись, у коридор, де горою навалені різні шузи. З труднощами відшукуєш серед них свої чорні китайські кеди (хоча, може, й не зовсім твої) і, не прощаючись з пом’ятим та чумним піплом, що стягується на кухню цмулити позавчорашній чай, випорскуєш своє тіло у залиті осіннім сонячним кайфом вени цього великого міста.

      Потім – дорога додому, яка, таке враження, замість звичайної години триває кілька. Ти повільно перетинаєш вулиці, що на диво порожні о цій порі (фак! згадав! сьогодні ж понеділок! мені треба їхати на пари в універ! скільки тайма? дванадцята година? блін, вже пізно! значить, додому все ’дно! спати!). Люди, які трапляються де-не-де, якось підозріло дивляться на тебе, і всі вони якісь потворні, відразливі, тьху, бля! Твоє скоцюрблене тіло вже трясеться у розхитаному і просяклому бомжатиною трамвайному вагоні до північних промислових околиць, де твій дім, і ти поволі засинаєш. Прокидаєшся вже за п’ять зупинок після твоєї, тож треба знову йти, повертатися назад, а це так важко зараз! І в кишені ані копійчини, аби купити такого бажаного пива, та й чи були в тебе взагалі гроші? Може, й були, недовго. Аж ось твій дім, двері, які завжди довго не відкриваються через клятий замок, нарешті такий солодкий рипучий диван з неодмінними пружинами, що одразу впиваються в тіло. Але ти вже вдома, і це найголовніше зараз. Найголовніше…

      …бо, по-друге, увечері мати спитає, де ти пропадав майже цілий тиждень, напевно, пив увесь цей час зі своїми друзями, а її сил більше немає тягнути все самій, ще й батько всі соки висмоктав, постійно приповзає додому п’яний, а тут ще й син такий, виявляється, самий, та що ви хочете загнати її «в гроб», а вона здоров’я своє поклала, аби ти вивчився, а от і батько ввалюється…

      …і по-третє, ти пропустив навчання (і не тільки в понеділок, але в понеділок були СКАЧАТЬ