Лілі Марлен. Сергій Жадан

Чтение книги онлайн.

      спи, спи, командир, доки ти спиш,

      доти триває твій спокій,

      коли ти займаєшся сексом, шрами твої починають світитись у темряві,

      коли ти ламаєш хліб, ламаються небеса над озерами,

      спи, спи, командир, всі помирають, всі народжуються,

      всі переходять на інший берег свободи, смерть

      надає одну перевагу – вона позбавляє тебе

      відповідальності за товар,

      спи, спи, командир, такої ночі терпляче очікує кожна жінка,

      шепочучи з острахом – ну що ж ти, спи, давай, спи, спи.

      Дивись яка в нього темна кров —

      сказав один слідчий іншому —

      це від утоми. Так, ніби він не спав останні десять років. Ага, —

      погодився той, – або спав погано.

      Схоже, їх розстрілювали впритул, – знову сказав перший, —

      спочатку закидали гранатами передню машину,

      потім добили решту, тут закрита ділянка дороги, бачиш,

      тут їх і чекали, я б теж так зробив, – сказав

      перший, – на їхньому місці.

      Я колись так і зроблю.

      І ось тепер для нього вже все припиниться —

      кров’ю на карабіні, купленому в еміратах,

      грубими нитками якогось хірургічного крою.

      І тільки опери мовчки схиляться в запилених бушлатах,

      і тільки патологоанатом із розумінням кивне головою.

      І тільки мама заплаче де-небудь в районі Вроцлава

      за сином, якого так рано завалили ці комуністи.

      І журавлі над озерами розганятимуть потоки простору

      м’язами, натренованими, як у професійних велосипедистів.