Над Чорним морем. Іван Нечуй-Левицький

Чтение книги онлайн.

СКАЧАТЬ єврейка. Пописана й помальована, неначе індійський ідол. Я на її постаті налічила вісім кольорів! Подумайте собі: сукня ясно-червона, накидка темно-зелена, на шиї разок товстих круглих коралів і золотий здоровий медальйон на товстому золотому ланцюжку, ще й зверху рожева стрічка з довгими кінцями до пояса; на грудях синя стьожка: через усі груди до пояса теліпається золотий ланцюжок, а серед грудей зверху на ґудзику вона причепила золотий годинник, неначе орден якогось індуського лева або тигра. На голові чорний парик з начосами, а на парику копиця жовтих та червоних рож, а зверху стримить чорне перо. Прикиньте до того білі черевики з срібними застібками – і вийде американський парадовий індієць! Ну і вподоба в убранні в тутешніх дам! неначе в Константинополі, абощо.

      – Мішанина східних та й європейських рас – мішанина й європейського з турецьким, – сказав Комашко.

      – Та які багаті, неекономічні убори! – обізвалась Мурашкова. – Купецький Одес не знає економії.

      – Отам-то мабуть принципів під тим париком та страусовими перами! – сказав Комашко.

      – О, певно, багато: принцип кукурудзи, принцип пшона, принцип гречки, принцип полови – і пануючий принцип убрання біблійної Савської цариці, – сказала Саня. – Це один принцип, що од часів Соломона та Савської цариці, надісь, тільки й дійшов до наших часів незмінно.

      – Ви така палка оборонниця жіночого питання й нападаєтесь на дам, – сказав Комашко.

      – В чому, в чому я оборонниця жіночого питання, тільки не в цьому; це зоставляю будлі-кому іншому. Я в своєму сірому добрі вибігла на гулянку між їх, неначе сірий вовк з лісу, бо кажуть же: «Що сіро, то й вовк», – сказала Саня й весело зареготалась.

      – Добре ви обписуєте, їй-богу, добре! – сказав Мавродін.

      – Пишуть же паризькі газети за дамські убори на великих аристократичних балах, – сказала Саня. – Якби в нас був такий звичай, то одеські газети мали б багатющий матеріал. Чи не скопіював часом Флобер в своїй «Спокусі св. Антонія» з одеських дам Савської цариці, що з’явилась в мріях святому Антонієві в Фівандських пущах?

      – А в нас в Одесі є таки чимало Савських цариць, – обізвався Мавродін. – Он, гляньте, йде їх ціла метка, а ондечки за столом сидять аж чотири!

      Саня замовкла й трохи зморщила брови; вона не могла знести, коли який-небудь панич говорив щось недоладне за женщин, або сміявся, або навіть критикував їх.

      – Треба б намовити Селаброса; от намалював би їх в будлі-які газети! – сказав Комашко, – Ця робота якраз личила б йому.

      Мурашкова кинула на його очима й почутила, ніби він пустив на неї гостру стрілку і та стрілка влучила її десь в саме серце; вона почувала, що в неї в грудях десь защеміло гостро й боляче. В неї очі стали сердиті, брови насупились.

      – Ти, Саню, й сама обписала б незгірше Селаброса, – обізвалась Мурашкова.

      – Якби я почала писати, то писала б не в одної чорнильниці, – сказала Саня.

      – Одної чорнильниці СКАЧАТЬ