На заробітки до Італії. Олена Контуш

Чтение книги онлайн.

СКАЧАТЬ ніби нічого не сталося. Люди живуть своїм повсякденним життям, своїми турботами, своїми проблемами. Життя рухається вперед. Тільки для неї воно зупинилося. Її серце не відчуває ні горя, ні болю. Її душа страждає. Страждає від усвідомлення того, що життя вчинило з нею так жорстоко. Вона не була готова до того, що сталося.

      Минають дні. Проходять тижні. Але вона не відчуває, не усвідомлює, що час проходить. Лікар приписав ліки, які допомагають їй залишатися спокійною. І все одно вона плаче. Плаче постійно, хоча напади істерики відбуваються більш спокійно. Друзі, які в перші дні трагедії хотіли чимось допомогти, згодом зрозуміли, що їм тут не раді. Та й хто може витримати цей погляд, повен самотності і болю- Хто може витримати сльози жінки, яка вже навіть не пам'ятає, чому вона б'ється в істериці- Чому вона постійно плаче- Здається, що вже нема виходу з цього чорного тунелю. Наталя жила своїм життям. Прокидалася і засинала в ліжку, з якого могла не вставати цілими днями. У квартирі ніхто не прибирав. Білизну ніхто не прав. Її існування зійшло до абсурду. Здавалося б, все закінчилося, але доля дарує завжди другий шанс. Це сталося після обіду в один з тих одноманітних днів, які проходили один за одним, не приносячи ніяких змін в життя Наталі. У двері подзвонили. Але вона, як завжди, не відреагувала. Повернулася на інший бік. Накрилася ковдрою з головою і продовжувала залишатися в ліжку. Та в двері продовжували дзвонити. Спочатку з інтервалом в дві хвилини, потім в одну і, нарешті, безперервно. Зі злістю і небажанням з кимось бачитися вона попленталась до дверей.

      – Хто там?

      – Наталю то я, Світлана. Відкривай.

      Світлана – це ураган, який змітає все на своєму шляху. Світлана – не просто її найкраща подруга. Світлана найкраща людина, яку Наталя коли-небуть зустрічала в своєму житті. І тільки зараз вона відчуває, як їй не вистачало Світланиної підтримки. «Чому вона так довго не приходила?».

      Наталя відкриває двері і кидається в обійми своєї подруги. І так добре і спокійно стало на душі. І сльози горохом котяться по обличчю. Наталя навіть не витирає їх, вона вже звикла, що обличчя завжди мокре і солоне.

      – Наталю, не плач, я прошу тебе. Я приїхала, як тільки змогла. Не так то просто покинути роботу в Італії і повернутися додому. Але я це зробила. Заради тебе. Чуєш. Ми зможемо все пережити. Разом. Чуєш.

      – Я не впевнена, що зможу витримати це все. Разом із Сергієм померла і я.

      – Не смій так говорити. У житті можна витримати все, можна змінити все, тільки смерть не можна відмінити. Вона змінює наше життя. І тільки ми спроможні вирішити, якими будуть ці зміни.

      – Я не хочу нічого міняти. Немає сенсу щось міняти.

      – Це ти зараз так говориш, бо не усвідомлюєш всієї глибини проблеми.

      – Якої проблеми?

      – Проблеми: як тобі далі жити, коли ти втратила роботу, бо ти в депресії, де ти маєш жити, коли банк забере в тебе квартиру, бо ти не зможеш погасити кредит- Продовжувати перелік твоїх проблем?

      – Світланко, СКАЧАТЬ