Інстинкт убивці. Карін Слотер
Чтение книги онлайн.

Читать онлайн книгу Інстинкт убивці - Карін Слотер страница 33

Название: Інстинкт убивці

Автор: Карін Слотер

Издательство: ДП с иностранными инвестициями ""Книжный Клуб ""Клуб Семейного Досуга""

Жанр: Современные детективы

Серия:

isbn: 978-966-14-5192-5, 978-966-14-5500-8, 978-966-14-5504-6, 978-966-14-5503-9, 978-966-14-5502-2, 978-966-14-5501-5

isbn:

СКАЧАТЬ секунди перед Фейт постала причина цього вигуку.

      – Це Томмі Елбертсон, мій сусід по кімнаті, – неохоче відрекомендував Ґейб.

      Він був такий же товстий, як Ґейб – темний, і Фейт одразу зрозуміла, що Ґейбова оцінка була в яблучко: хлопець виявився засранцем. Немовби на доказ цього, Томмі роздивлявся її з висолопленим язиком.

      – Ух ти! Моя любить жіночок з пістолетами.

      – Заткнися, – просичав Ґейб. – У Адама неприємності.

      – Я збиралася сказати Ґейбу… – Фейт повернулася до нього. – Сьогодні вранці Адама вбили.

      – Вбили? – Томмі аж навшпиньки став і розчепірив пальці в бік Фейт. – Чорт, чувак, це він, так? Сказали, що це студент Технологічного. Щоб я здох! То був Адам?

      Ґейба новина явно збентежила.

      – Його вбили? Типу як – зарізали чи застрелили?

      Радісне хвилювання дедалі більше охоплювало Томмі.

      – Чувак, якась божевільна сучка задушила його на смерть. На смерть, прикинь. Голими руками. Серйозно, в усіх новинах передавали. Ти де був увесь день, бро?

      У Ґейба заходив ходором кадик. Очі зволожилися, він підняв їх на Фейт, і вона побачила в них грандіозне відчуття зради.

      – Це правда?

      Вона кивнула головою, сердита, що хтось із управління розпатякав про місце навчання Адама.

      – Усе набагато складніше, але так, Адам мертвий.

      – Як це сталося?

      – Ґейбе, я не можу обговорювати деталі. Можу лише сказати, що Адам діяв героїчно, що він намагався декому допомогти, а тоді все пішло шкереберть. Одну дівчину викрали, ми її шукаємо, але нам потрібна ваша допомога.

      Його нижня губа затремтіла – він намагався опанувати свої емоції.

      Повною протилежністю був Томмі. Він мало не стрибав од радощів.

      – Ви прийшли мене допитати? – спитав він. – Валяйте. У мене є всяка різна інформація.

      – Яка інформація? – обережно поцікавилася Фейт.

      – Ну, нічого такого конкретного. Він був тихим пацаном, але відчувалося в ньому якесь напруження. Якась така… небезпека.

      Фейт щосили намагалася лишатися спокійною і безсторонньою, та їй дуже кортіло повезти Томмі Елбертсона в морг і запитати, що такого цікавого в смерті його товариша.

      – В Адама була дівчина? Він зустрічався з кимось постійно?

      Ці запитання, як і решта, викликали у Томмі вибух радості. Він міцно стиснув плечі Ґейба.

      – Два запитання, одна відповідь!

      Ґейб викрутився з його лещат.

      – Відвали, козел. Адам з тобою навіть не розмовляв. Він терпіти тебе не міг.

      – Ґейбе… – почала Фейт.

      – Ви теж відваліть. – І він вийшов із кімнати.

      А за кілька секунд вона почула, як десь грюкнули двері.

      Звузивши очі, Фейт подивилася на Томмі, придушуючи в собі бажання порвати його на шматки. Він зробив іще кілька кроків у кімнаті, і їй не сподобалося, що він СКАЧАТЬ