Рукопис, знайдений в Аккрі. Пауло Коельйо

Чтение книги онлайн.

СКАЧАТЬ закінчується, коли ми розпочинаємо нову битву. Крах не має кінця: це вибір життя.

      Поразка призначається для тих, хто, хоч і зі страхом, живе з душевним піднесенням і вірою.

      Поразка призначається для відважних. Лише їм даровано честь втрачати і радість здобувати.

      Я тут не для того, аби переконати вас, що поразка становить частину життя; це ми всі знаємо. Лише ті, хто зазнав поразки, спроможні кохати. Бо саме в царині кохання ми провадимо наші перші битви – й зазвичай програємо.

      Я тут для того, аби сказати, що існують люди, які ніколи не зазнають поразки.

      Це ті, хто ніколи не брав участі в боротьбі.

      Їм щастило уникати шрамів, принижень, почуття безпорадності й тих моментів, коли воїни сумніваються в існуванні Бога.

      Ці люди можуть сказати з гордістю: «Я ніколи не програв жодної битви». Проте вони не можуть і сказати: «Я виграв битву».

      Але це їх не цікавить. Вони живуть у світі, де вірять, що їх ніхто ніколи не зачепить, де не зважають на несправедливість і страждання, де почувають себе в безпеці, бо їм немає потреби воювати з тими, хто ризикує вийти за власні межі.

      Вони ніколи не чули слова «прощавай». І вони ніколи не кажуть: «Ось я й повернувся. Обійми мене з радістю людини, що мене втратила, а тепер знову мене віднайшла».

      Ті, хто ніколи не знав поразки, здаються веселими й почувають себе кращими за всіх, володарями істини, за яку вони ніколи навіть пальцем не ворухнули. Вони завжди перебувають біля сильнішого. Вони схожі на гієн, які годуються лише рештками від трапези левів.

      Вони навчають своїх дітей: «Ніколи не втручайтеся в конфлікти, бо ви завжди будете в програші. Зберігайте свої сумніви при собі, й ви ніколи не матимете проблем. Якщо хтось на вас нападе, не вважайте себе скривдженими й не намагайтеся відбити напад. Є інші речі, яким ми мусимо віддавати свою увагу».

      У нічній тиші вони подумки беруть участь у власних битвах: нереалізовані сновидіння і кривди – хоч вони вдають, ніби не помічають їх; напади боягузтва, які їм щастить приховувати від усіх, але тільки не від самих себе; і любов, що перетинає їхню дорогу з блиском в очах, любов, призначена їм самим Богом, але яку вони не мають мужності прийняти.

      І вони собі обіцяють: «Завтра все буде інакше».

      Проте завтра настає й перед ними постає запитання, яке їх паралізує: «А що як я вчиню помилку?»

      І вони нічого не роблять.

      Такі вони є, ті, хто ніколи не був переможений. Їм ніколи не судилося й перемагати в цьому житті.

* * *

      – Розкажи нам про самотність, – попросила дівчина, яка мала одружитися із сином чи не найбагатших людей у місті, але тепер їй довелося відмовитися від свого наміру.

* * *

      І Копта відповів:

      – Без самотності Любов не залишиться надовго біля тебе.

      Бо Любов теж потребує відпочинку, аби мати час мандрувати в небі й виражати себе в інших формах.

СКАЧАТЬ