Ваш ход, Светлейший, или Партия белых. Екатерина Скибинских

Чтение книги онлайн.

СКАЧАТЬ хорошо. А потом, если захочешь, вкратце расскажешь мне суть песни. Да и я знаю несколько языков, – попросила она.

      Ну, что ж. Жаль, конечно, что без музыки, но, думаю, и так будет неплохо. Да и приятней петь не приглушая голос. И я запела, все также продолжая путь рядом с Мирандой, стараясь не отставать от остальных.

      Вона носила квіти у волоссі

      І ними грався він і ще вітер.

      Здавалося давно вже дорослі,

      Але кохали щиро, мов діти.

      Відчинені серця, щирі очі —

      Таких не так багато є в світі.

      Лилися сльози щастя щоночі,

      Обіцянки назавжди любити.

      Будиночок на розі двох вулиць.

      Паркан плющем осіннім завитий.

      Здавалося дощі схаменулись,

      Здавалося завжди буде літо.

      Лише один дзвінок телефону

      І варто тільки їм захотіти

      Повіяло теплом з-за кордону

      А одже неодмінно летіти.

      Не обіцяй назавжди

      Не обіцяй навічно

      Де твоє-моє завтра

      У скронях вітер свище.

      Не обіцяй, навіщо?

      Не обіцяй, не треба

      Залежить час найближчий

      Та не завжди від тебе.

      І раптом все змінилось навколо

      Проблеми, ціни, сни, сподівання

      Роз'їхалися як діти в школу

      Що першим було стало останнім.

      Їй у Варшавські спальні райони

      Йому Москву бетоном залити

      Але кохання у таксофонах

      Приречене не довго прожити.

      Куди ведуть строкаті дороги

      Чому ви заблукали у світі

      Вас сотні, тисячі, вас мільйони

      В Ізраїлі, Канаді, на Кріті.

      Є спогади про те, як було все

      Надії є на те, як все буде

      Нас доля стрімко течією несе

      Бо ми є не титани, ми люди.

Бумбокс – «Квіти у волоссі»

      – Очень красиво, – сказала Миранда, как только я допела.

      Как ни странно, но настроение у меня улучшилось, не смотря на грустную песню.

      – Действительно красиво, – подал голос Елисей.

      И даже Линда на это ничего не возразила. Оказывается, все Светлые слушали песню, на время оставив разговоры.

      – О чем она? – спросил Марк.

      – О парне и девушке, которые любили друг друга до безумия, ни на миг не могли оставить друг друга, – я замолчала, подбирая слова, чтоб точней передать смысл.

      – И что случилось? Звучало грустно. Они умерли? – спросила Линда, даже позабыв о своей неприязни ко мне. Никак в лесу что-то сдохло?

      – Нет. Никто не умер. Все остались живы, – ответила я.

      – Тогда не понимаю. Что помешало? – спросил Елисей.

      Что-то в этой паре было не так. Неужели они боятся потерять свою любовь? Что-то меня на лирические мысли потянуло. С чего бы это?

      – Просто они выросли, возможно, поумнели. Стали думать о своем будущем. Нашли свое пристанище. Он мастер в одном деле и уехал очень далеко, СКАЧАТЬ