Кращі твори (збірник). Леся Українка

Чтение книги онлайн.

СКАЧАТЬ style="font-size:15px;">      Люди стоять у важкій мовчанці, далі починають перешіптуватись. Сінон тривожно оглядається на всі боки.

      Деїфоб (бере Кассандру за руку і потрясає. Стиха)

      Сестро, спам’ятайся!

      Доволі слів тих темних і страшних,

      що придавили люд, мов димна хмара.

      (Вголос.)

      Коли гієну бачиш в сім чужинці,

      ну, що ж, убий його, ми не бороним.

      Гелен (подає їй жертовний меч)

      Ось маєш меч!

      Кассандра (збентежена)

      Ні, браття, я не вмію

      мечем владати.

      Гелен Жриця мусить вміти

      в потребі всяку жертву заколоти

      рукою власною.

      Кассандра Хіба се жертва?

      Гелен Се жертва прозорливості твоїй.

      Кассандра Чому ж ти сам сю жертву не заколеш?

      Гелен Сліпий наосліп лити кров не хоче.

      Нехай твоє видюще око править

      рукою певною. Єдине серце

      нехай наказує руці й очам.

      Деїфоб Хай буде так. Нехай хоч раз Кассандра

      не скаржиться на людську неймовірність.

      Коли не винен еллін, хай за кров

      спокутує Кассандра перед Зевсом,

      а людський суд мовчатиме тепер,

      за сеє ручить старший син Пріама.

      Гелен вкладає меч в руку Кассандрі. Кассандра мовчки бере меч. На знак Деїфобовий Сінона підводять ближче.

      Сінон (простягає до Кассандри зв’язані руки і падає на коліна)

      Пророчице!.. Ох, як благати маю

      негідний я пречистую тебе?

      Чужі тобі дрібні діла людськії,

      ти, богорівна, дивишся, як Мойра,

      на болі серця смертного, слабкого…

      Ще, може, горе кревної родини

      тобі, як і богам, святе здається,

      та я, нещасний, без родини в світі,

      я сирота, без матері, без батька, –

      признатись мушу, ти ж бо всевидюща…

      Єдину тільки маю наречену,

      вона мене кохає… О, я тямлю,

      для твого слуху сі слова – марниця…

      Коли б ти знала… Ох, коли б ти знала,

      як рветься серце з тяжкої розлуки

      і як душа вмирає від тривоги!..

      Серед троянок рух, зітхання, декотрі втирають сльози.

      Кассандра (хоче запанувати над власним зрушенням)

      Встань, елліне, і говори спокійно.

      Сінон (встає)

      Пробач мені, але про це спокійно

      уста мої не можуть говорити…

      прости, вони тремтять…

      (Закриває лице плащем і замовкає. Згодом одкривається і провадить далі.)

      Чом я, бездольний,

      моєї Левкотеї не послухав?

      Тож так вона мене тоді благала,

      як я тепер тебе благаю ревне.

      «Ох, не вбивай СКАЧАТЬ