Название: Сонячний Птах
Автор: Уилбур Смит
Издательство: ДП с иностранными инвестициями ""Книжный Клуб ""Клуб Семейного Досуга""
Жанр: Приключения: прочее
isbn: 978-966-14-5585-5,978-966-14-5210-6
isbn:
Поки команда найвисокооплачуваніших вантажників в Африці носила багаж Саллі, вона втішалася безсоромним тріумфом. Мені вдалося прошепотіти їй суворе застереження:
– Прилаштуйся на задньому сидінні, – звелів я. – І спробуй зробитися невидимою. Ти собі не уявляєш, у якому становищі ти була. Ти не тільки мало не втратила можливість вирушити в експедицію, а й добалакалася б до того, що могла втратити роботу.
Ми були в повітрі близько десятьох хвилин, коли пілот підійшов до нас. Він зупинився й подивився на Сал зі справжнім захватом.
– Господи, леді, – сказав він, хитаючи головою. – Я віддав би свою зарплатню за місяць, щоб не пропустити такої сцени. Ото утнули, так утнули!
Саллі, яка дещо занепала духом після мого застереження, негайно підбадьорилася.
– Такі хлопці для мене не перешкода, – заявила вона, й кілька розумників, які це почули, зіщулилися на сидіннях із розгубленими фізіономіями.
Пілот весело засміявся й обернувся до мене.
– Шеф хоче поговорити з вами, докторе. Я поміняюся з вами місцями.
Лорен розмовляв по радіо з диспетчером аеропорту, але махнув мені рукою, щоб я сів поруч із ним у крісло пілота, і я втиснувся поза кермом і чекав. Лорен закінчив переговори й обернувся до мене.
– Поснідаймо?
– Я вже їв.
Він пустив повз вуха мою відповідь і подав мені холодну ніжку індички та величезний шмат пирога з курятиною і яйцем із кошика, який стояв із ним поруч.
– Кава в термосі. Наливай собі сам.
– Ти одержав двадцять п’ять мільйонів позики? – запитав я з напханим ротом.
– Так, одержав, попри ускладнення, що виникли в останню хвилину.
– Я не думав, що ти маєш потребу позичати гроші, Ло. Для тебе настали тяжкі часи?
– Ідеться про розвідку нафтових родовищ. – Він засміявся на моє припущення. – Ризиковані гроші. Я волію ставити на карту гроші інших людей, а своїми грати напевне. – Він гладенько змінив тему розмови. – Пробач за те, що ми трохи відвернемо вбік. Я висаджу своїх хлопців у Ґабороне. Вони відбудуть там кілька зустрічей з урядовцями Ботсвани. Рутинні справи, остаточні уточнення деталей концесії. Зрештою, це не так далеко від нашого курсу. Далі ми полетимо самі-одні. – Він відкусив добрячий шмат індички й заговорив із повним ротом: – Метеорологічний прогноз паршивий, Бене. Густа й досить низька хмарність над усіма північними територіями. Лише один раз на три роки буває так, що хмари низько опускаються над пустелею, і сьогодні саме такий день. Проте ми спробуємо знайти ті пагорби й ті руїни, хоч не буде ніякої шкоди, якщо ми їх не знайдемо. Так чи інак, ми небагато зможемо довідатися з повітря. – Настрій у нього був розслаблений і безтурботний – він легко змінював його – і ми з ним весело розмовляли та сміялися. СКАЧАТЬ