Название: Загадки історії
Автор: Отсутствует
Издательство: ""Издательство Фолио""
Жанр: Книги для детей: прочее
Серия: Дитяча енциклопедія
isbn: 978-966-03-7386-0
isbn:
Сарматський кінний воїн
На невдоволення Європи у зв’язку з придушенням російською армією польського повстання 1830–1831 років О. С. Пушкін відповів: «Что возмутило вас? Волнения Литвы? / Оставьте: это спор славян между собою». Але слід зазначити, що у Польщі здавна експлуатується інший етнічний образ. Із середини XVI століття польські гуманісти починають висловлювати думку про те, що польська шляхта походить від сарматів, давнього степового народу, відомого з грецької й римської етнографії. У XVII столітті ця теза стала головним інструментом самоствердження польської знаті. У мистецтвознавстві є навіть спеціальний термін «сарматський портрет»: протягом XVII і XVIII століть польських аристократів, за їх бажанням, художники зображували «сарматами».
КЕЛЬТИ (або галли) – індоєвропейські племена, які жили в другій половині І тисячоліття до нашої ери на території сучасних Франції, Бельгії, Швейцарії, південної частини Німеччини, Австрії, Північної і Західної Іспанії, Британських островів, Чехії.
ГАЛЛИ (лат. Galli) – кельтські племена, що заселили в VI–V століттях до нашої ери територію на північний захід від Альп, басейни Рейну, Сени, Луари і верхів’я Дунаю, а також долину річки По, тобто територію, що дістала в римлян назву Галлія.
Галльські воїни
Подібні фантазії виникали і на іншому кінці Європи. З початку XVIII століття в історії «переселення народів» французька знать шукала обґрунтування своїх станових привілеїв, що мали потребу в захисті від королівського деспотизму й зверхності буржуа. На думку історіографа Анрі де Буленвільє, французьке дворянство органічно виростає з давньогерманської старовини. Справжні аристократи і їхні права походять від франків, що стали господарями країни як переможці. Всі інші французи – колишні галли, переможені «расою» природних панів. У Німеччині думали так само. Але ототожнювали з варварськими народами себе.
Міф про Велику схизму
У суботу 15 липня 1054 року до константинопольського храму Святої Софії на початку богослужіння увійшли кардинал Гумберт та два інших папських легати і прослідували до вівтаря. Вони прийшли не молитися. Посли, які приїхали до Константинополя для переговорів про примирення, звернулися до народу, звинувативши патріарха Михайла у впертості, а потім поклали на престол буллу про його відлучення і вийшли геть. Виходячи з храму, кардинал отряхнув пил з ніг та промовив: «Бачить Бог та судить».
Спочатку СКАЧАТЬ