Велика книга маленького українця. Захопливі розповіді з історії, природознавства та народознавства України. Вікторія Садовнича

Чтение книги онлайн.

      Львів заснував король Данило Романович (Галицький) у середині ХІІІ ст. Він же дав назву місту – на честь князя Лева Даниловича, свого сина. Львів жодного разу не змінював назви. Різними мовами вона звучить так: польською – Lwów (Львув), англійською – Lviv (Львів), російською – Львов (Львов), німецькою – Lemberg (Лемберґ), латиною – Leopolis (Леополіс).

      Окрім того, Львів має й багато народних назв: місто Лева, місто левів, місто сплячих левів, королівське місто, перлина корони Європи, місто-музей, столиця Галичини, маленький Париж, маленький Відень, український П’ємонт.

      …у Львові насправді повно статуй левів? Чому їх так багато і що саме вони символізують? Легенда говорить, що це колишні львів’яни, котрі щось зробили для свого міста. Раз на рік, уночі, усі ці леви збираються разом, щоб визначити, хто з містян упродовж останнього року дослужився до того, аби стати одним із них. Головує на цьому зібранні найстарший лев – з найстарішої міської печатки. Спливає ніч, сходить сонце – і металеві, скляні, дерев’яні леви повертаються на свої місця. А щоб дізнатися, де відбувається таємне зібрання, потрібно стати одним зі славетних левів.

      До 1795 р. Одеса мала назву Кацюбіїв, згодом – Хаджибей. За однією з версій, назва «Одеса» походить від санскритського Godesha (Godesa), що означає «край бика». Одещина багата на трипільські пам’ятки, пов’язані з поклонінням Бикові, а в самому місті (на Молдаванці) й у Білгород-Дністровському знайдено пам’ятки ІІІ ст. з іменем бога Шиви, твариною якого був бик. Перша ж згадка про замок-порт Великого князівства Литовського Кацюбіїв датована 1415 р.