Название: Апологети писаризму
Автор: Микола Хвильовий
Издательство: Стрельбицький Дмитрий Майєвич
Жанр: Зарубежная классика
Серия: ШЕДЕВРИ УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ
isbn:
isbn:
11
Про цю «кримінальну справу» ми будемо говорити в другому розділі.
12
Рефрен Пилипенків.
13
Як це він пише у своєму «другому шматі».
14
Мовляв, ця душа не є вже моноліт.
15
Очевидно, заслужили, друзі!
16
Чому не клапоть або галушка? – М. X.
17
Це і сам її творець визнає.
18
Безконечно (латин.).
19
«Я поволі частково, – пише він у другому «шматі», – зрікаюсь деяких своїх поглядів під обстрілом супротивників».
20
Прямо-таки до «невідомих обріїв».
21
Той самий, що визначив свідомість.
22
Таки гнилої.
23
«Теж зарозумілість»: наче піп з автокефалії.
24
Мовляв, «організаційні зміни неминучі».
25
Літакадемії, гуртки культурної самоосвіти і т. д
26
Ви цілком справедливо думаєте.
27
Також люб’язність і в Пилипенка є, тільки до «захеканців».
28
Таке презирство і в Пилипенка є, тільки до комуністів із ВАПЛІТЕ.
29
Оскільки це не склока, то й хай потирають.
30
Ще б пак: «літературний піп», «несвідомий дурень», «свідомий провокатор» і т. д. – мова воістину «не така».
31
Недарма ж ми прохали не чіпати цієї «історії», як чужої даним суперечкам.
32
До речі, вінегретна будова статті страшенно заважає вдуматись; отже, товариші «плужани» мусять бути вдячними нам, що ми цей меморандум приводимо до порядку.
33
Від слів – «пускати» і «туман».
34
Див. мою статтю в № 4 «Плужанина» – «Від агітації до пропаганди».
35
Ось почитайте-но, я всіх вас повчу й навчу.
36
Див. мою, Пилипенкову, статтю в № 4 «Плужанина».