Безталанна. Іван Карпенко-Карий

Чтение книги онлайн.

      Дівчата 1, 2, 3

      Омелько, Дем'ян, Степан – парубки.

      Явдоха – хазяйка на вечорницях.

      Старсти 1 і 2.

      Парубки, дівчата і музики.

      ДІЯ ПЕРША

      Хата Явдохи.

      ЯВА І

      Входять Гнат і Дем'ян.

      Гнат. Через що ж то вечерниці забороняють?

      Дем'ян. Хіба ти не знаєш?

      Гнат. Не знаю, я тілько що з города приїхав.

      Дем'ян. Вчора сіно у Вороного згоріло, а він скаржився старшині, що, каже, парубки заходять з дівчатами під сіно, курять цигарки, і сіно вони, виходить, підпалили.

      Гнат. І видумає старий чорт півтора людського! Хто ж то бачив, що парубки з дівчатами під сіном стоять, та ще й цигарки курять?

      Дем'ян. Та це правда. Я сам бачив у тон вечір, як случилась пожежа, Омелька і Варку під сіном Вороного.

      Гнат. Варку?! З Омельком?!

      Дем'ян. Еге.

      Гнат. Та ти сам бачив, своїми очима?

      Дем'ян. Своїми очима бачив.

      Гнат. Варку?

      Дем'ян. Варку.

      Гнат. З Омельком?

      Дем'ян. З Омельком.

      Гнат. Ні, то тобі так здалося…

      Дем'ян. Що ж то у мене куряча сліпота, чи як? Або не знаю я Варки и Омелька? Стояли, кажу тобі, ще й обнявшись, а як мене побачили, розійшлися. Чудний! Думаєш, як ти до неї залицявся, то вона вже ні до кого більше не притулиться? Ого! Тебе ж не було, вона заскучала, а Омелько розважав! Ха-ха-ха!

      Гнат. Не смійся! Не дратуй мене, бо так і тьопну!

      Дем'ян. Тю! Чого ж ти на мене сердишся? Сердься на Варку, а мені подякуй.

      Гнат. Ходім.

      Дем'ян. Куди?

      Гнат. Ти куди хочеш, а я додому.

      Дем'ян. Не вигадуй біси батька зна чого! Скоро зійдуться хлопці й дівчата.

      Гнат. Я не можу бачить ту прокляту фойду, я її тут буду бить, аж пір'я летітиме!

      Дем'ян. То й дурний будеш? Пристань до першої дівчини – цим гірше уразиш Варку, ніж тим, що поб'єш. Хіба мало дівчат? Та перша Софія – далеко краща за твою Варку; придивись – як паняночка… і ні з ким не знається.

      Гнат. Вона така недоторка: раньше всіх додому йде і все соромиться чогось.

      Дем'ян. Тим вона й недоторка така, що тебе любить.

      Гнат. А ти ж почім знаєш?

      Дем'ян. Та вже знаю… Вчора Софія приходила до моєї сестри, батько її хоче віддать у городі заміж за якогось шевця. Вона розказувала про це сестрі… а я підслухав, – каже: я люблю, сестро, Гната і так, як на смерть, не хочу їхать у город.

      Гнат. Та брешеш!

      Дем'ян. Побий мене бог, правда! Я, брат, і сам хотів до неї примоститься, та як почув, що тебе любить, охота одпала.

      Гнат. А вона ж сьогодня буде тут?

      Дем'ян. Безпремінно, зайде попрощаться.

      ЯВА ІІ

      Входять Явдоха і Варка.

      Явдоха. Е, шкода, хлопці, сьогодня вечерниць у мене не буде! Старшина наказав, щоб не приймала вас, бо оштрапують. Все через сіно Вороного: кажуть, що ви підпалили.

      Варка. Я вже прийшла, щоб і кужеля свого взять! Гнате, ви б пошукали на тім боці, чи не прийме нас хто!

      Гнат. Пошли Омелька, нехай він пошукає задля тебе.

      Варка. Що ти кажеш?

      Гнат. Та те ж саме й кажу.

      Варка. Уже знову хтось набрехав?

      Гнат. На злодієві шапка горить! Зараз догадалась…

      Варка. Що догадалась, що догадалась? Чи ти не здурів? Дивіться…

      Гнат. Дивись уже ти, а ми бачили.

      Варка. Нехай тому повилазить, хто бачив.

      Гнат. І бачили, і не вилізло!

      Явдоха. Ану, заведіться! Послі собі побалакаєте, а тепер ідіть з богом з моєї хати, СКАЧАТЬ