Тощо. Іван Драч
Чтение книги онлайн.

Читать онлайн книгу Тощо - Іван Драч страница 5

Название: Тощо

Автор: Іван Драч

Издательство:

Жанр: Поэзия

Серия:

isbn: 978-966-03-6574-2

isbn:

СКАЧАТЬ як зашкряба, ридма як затужить,

      То плачуть всі, а він і плаче, й кпить,

      Бо з нього був гординя пишний дуже.

      А мідяки в коновочку його,

      Як той горох:

                      тр… тр… та в бідолахи

      Був норов, вам скажу, як той вогонь,

      Хоч був бідаха: кісточки та лахи…

      Кого вже не возлюбить, то ні-ні,

      Його й пани вдягали-пригощали,

      Він все проп’є і знову в бур’яні

      Сидить, як цвяшок, і життя печалить.

      Гордяка був. Чи Бог, чи сатана

      Побив його на тижні Великоднім.

      А душу співом випивав до дна,

      Пекельний був, тож нарекли Холодним…

      Оскарження Івана Гонти

      …Вони ж його насамперед барзо привітали,

      Через сім днів з його кожу по пояс здирали,

      І голову облупили, сіллю насолили,

      Потім йому, як чесному, назад положили…

Історична пісня

      Многосте світу, тяжка і буденна,

      Односте світу, метка й навіжена,

      Дикосте світу, вертка й монотонна,

      Лагодо світу з Божого лона!

      Кинув на тебе я клич Святославів,

      Вийшов на ви, заки день не поржавів,

      Вийшов на ви, заки супрязь з добою

      Десь в бойовищі двобою з собою.

      Ненасить долі впокорилась мулом,

      Та проростає майбутнє в минулім,

      Вишаблює з піхов коріння цупкіші —

      З лона непам’яті в пахолодь тиші.

      Дню мій стоболісний дню чорногрекий,

      Навзір – правдивий, від правди – далекий,

      Буйний, громохливий, підступний, солодкий,

      Предовгий – для марень, для дій – закороткий.

      Нам би зажити слави з тобою,

      Тільки з тобою в тяжкому двобою,

      Нам би з тобою козирувати

      Над людські ґрати і царські гармати.

      Та тільки бджілка сіла на шаблю,

      Й занести шаблю вже не потраплю…

      Балада про Кармалюка

      Прив’язали, примоцювали,

                          гей, мотуззям

      Устима, лицаря, гей, Кармалюка

      До кобили дубової, до позорища

      Три екзекутори та й четвертий кат.

      Як один екзекутор шкірив зуби іржаві,

      Як другий екзекутор

                          дрижав у пропасниці,

      Як третій – штабс-лікар в пенсне —

                          похукував,

      А кат походжав та бабам підморгував:

      «Молодиці та дівоньки,

                          фартухи підставляйте,

      Фартухи підстеляйте

                          під сльози лайдацькі,

      Пригорщі підставляйте та ще й відерця —

      Зараз дощ я висічу

                          із очей та й розбійницьких».

      І зойкнув народ,

                          і сахнулись солдатики,

      Як свиснув батіг блискавицею з громом,

      І тільки душилась косою чорною

      Якась кароока, мабуть, полюбовниця.

      І тільки втомився хреститися СКАЧАТЬ