Мальва Ланда. Юрий Винничук

Чтение книги онлайн.

СКАЧАТЬ би шляк трафив цю Мальву разом із його вигадками. І тої миті, коли так подумав, спало на гадку: а чого б і насправді не мав її трафити шляк?

      – Що таке? – сполошилася мама, коли він повернувся до хати за якусь годину. – Не прийшла?

      – Ні, прийшла, але… але не змогла піти на річку, бо мусить нині лягти до лікарні…

      – До лікарні… – прошепотіла мама, не вірячи своїм вухам. – Як то – до лікарні? Що з нею?

      – Щось в неї знайшли…

      – Але що? Чому не договорюєш? Ти щось знаєш! Знаєш, а не кажеш!

      Побачив, що мама уже вся в сльозах, і так це його розчулило, що обняв її і так само розплакався.

      – Скажи… скажи мені правду… вона покинула тебе? Не покинула… але, може, збрехала, щоб кинути?…

      Завагався, чи не погодитися з цією версією, але, уявивши собі, як мама почне щодня його жаліти і копирсатися у їхніх стосунках, аби відшукати причину, як знову візьметься повчати і ділитися своїм досвідом, вирішив стояти на своєму…

      – Ні-ні, вона лягає на операцію… Я буду її провідувати…

      – Яку операцію? Чому ти нічого не кажеш?

      А що казати? Що казати? В голові вихором промчали усі смертельні хвороби, про які лише чув.

      – У неї нефрит… відмовляють нирки…

      – Боже мій! У жінки? Хіба вона пила?

      Може, я переборщив? Але хіба нефрит буває лише в алькоголіків?

      – Чого мала пити? Могла перестудитися.

      – Ну так… але… А що кажуть лікарі?

      – Кажуть, що треба різати…

      – Їм би різати… Коли вона лягає?

      – Нині по обіді… А операція за кілька днів… Може, навіть у п’ятницю…

      – Коли підеш провідати?

      – Завтра.

      – Добре… Бідна дитина… Що там її батьки мусять пережити…

      Того-таки дня мама подалася до сусідки пані Жуковської, що мешкала поверхом вище і пережила трьох чоловіків, та розповіла їй усю свою біду. Сусідка, як і кожна сусідка, знала мільйон лікарських приписів, а за нефрит нема що й казати – зо два десятки, і то таких, що ще від прабабці у спадок дістала. І враз зашаруділо в шухлядах, зашелестіло в пудлах, і з’явилися на світ Божий клапті якоїсь старої книженції, в котрій такі хвороби, як той нефрит, можна було просто лузати. Щоправда, в тій книженції словом «нефрит» і не пахло, але було інше, про що сусідка стовідсотково запевняла, що то воно саме і є, бо теж про нирки згадувало. І найліпшим приписом мав бути широкий пояс, вив’язаний із псячої куделі.

      – Файно, але де взяти тої куделі? – зажурилася мама.

      – Знаю де, – відповіла сусідка. – Підіть до старого Броняка, що був колись гицлем, він мусить мати псячу куделю, бо колись на тім добре заробляв.

      Так воно й було. В старого Броняка знайшлася пака цілющої куделі, і мама заходилася її прясти, а потім в’язати пояс.

      5

      У п’ятницю Мальві робили операцію, і СКАЧАТЬ