Жорстоке небо. Максим Кидрук

Чтение книги онлайн.

СКАЧАТЬ поки що не повідомляти Анатолію, що один із цих чотирьох – це командир екіпажу втраченого лайнера. Наразі так буде краще.

      Рева помасажував пальцями скроні. На забрезклому, у багряних крапках обличчі президента не можна було нічого прочитати. За той час поки таксі везло його нічним, притихлим Києвом з Печерська на вулицю Туполєва, що неподалік станції метро «Святошин», він устиг морально підготуватись до найгіршого.

      – Отже, сорок дев’ятеро, – процідив він, стискаючи голову долонями так, немов збирався її розчавити. – Сорок вісім плюс один.

      – Так, усе правильно, – підтвердив перший віце-президент, – разом із працівником наземних служб – сорок дев’ять трупів.

      Перша велика катастрофа «ААРОНа».

      – Ох, бляха, – прохрипів Рева, відвівши ліву руку, а правою на мить прикривши очі.

      Григорій не зводив холодного прискіпливого погляду з шефа. Президент АНТК ім. Аронова виглядав жалюгідно, не рятували навіть чиста сорочка й гладенький, схоже, донині не ношений жакет: посивіле, зазвичай ретельно вкладене волосся розтріпаною копицею стирчало над лобом, на обвислих щоках їжачилася щетина.

      – Зате є й хороша новина. Працівник, що загинув на землі, був водієм снігоочисника. Власне, катастрофа сталась через те, що… – Авер’янов ворухнув бровами і посмикав себе за вухо. – Слово честі: навіть не знаю, як тобі розповісти. Коротше, під час посадки «ААРОН 44» врізався у снігоочисник, який випадково опинився посеред злітно-посадкової смуги.

      На секунду чи дві лице Анатолія перетворилось на божевільний калейдоскоп: емоції зі швидкістю світла змінювали одна одну, то розгладжуючи, то поглиблюючи зморшки. Був момент, коли Григорій подумав, що обличчя його боса от-от підсвітиться посмішкою.

      – ЩО-О?! ПОВТОРИ, ЩО ТИ СКАЗАВ! – без жодного сліду кволості, яка ще мить тому деформувала голос, проревів Рева.

      – Літак заходив на посадку на смугу, якою рухався снігоочисник, не blower,[50] щось із грейдером, та все ж немаленький, тонн на дванадцять, не менше, – Авер’янов міг далі не розказувати. Рева уявляв, як усе сталося, наче стояв поряд зі смугою на момент зіткнення. Для «ААРОНа 44» нормативна швидкість заходу на посадку становить 250–260 км/год; за такої швидкості лайнер не вціліє, навіть якщо налетить на поставлену посеред смуги тацю, на якій стюардеси розвозять пасажирам закуски, що вже й казати про снігоочисник. Результати зіткнення були кошмарними.

      Хоча по-справжньому важливим було інше.

      Присутність снігоочисника на смузі не давала змоги повісити провину за катастрофу на когось конкретно. Можливо, помилився диспетчер, спрямувавши снігоочисник на руліжну доріжку, що перетинала смугу, на яку приземлявся літак. Може, команда диспетчера була правильною, а водій неправильно потрактував її і вивів машину на діючу смугу. А можливо, промахнулися пілоти, скерувавши «ААРОН 44» на закриту для очищення смугу. Рева швидко збагнув: хай який із трьох розглянутих варіантів виявиться правильним, СКАЧАТЬ