Скарби феї Моргани. Світлана Гільман

Чтение книги онлайн.

      – Це не погано! – схвалив Тед.

      – Поїхали зі мною, а? На пошуки пригод! – очі Джеффа загорілися в передчутті.

      – Навіть не знаю, – зніяковів Тед. – Розумієш, я хочу знайти квартиру і роботу в Лондоні, щоб самому себе забезпечувати. Так що навряд чи я зможу.

      – Шкода. Можеш попросити гроші у батьків, потім повернеш.

      – Я подумаю.

      – Думай, – прихильно кивнув Джефф і поміняв тему: – Ну як, ти вже зважився?

      – Зважився на що? – не зрозумів Тед.

      – Увечері – випускний бал, – багатозначно промовив Джеффрі. – Ти запросиш Елліс на танець?

      – Елліс? – Тед відчув, як у нього пересохло в горлі, і зробив ковток. – При чому тут Елліс?

      – Тед, тільки сліпий може не помітити, що вона тобі подобається!

      – Невже це так помітно? – юнак залився сором'язливим рум'янцем.

      – Я-то давно помітив. Я ж твій друг, і бачу, які погляди ти на неї кидаєш. Ось і підійди до неї. Що може бути краще випускного балу?!

      – Думаєш у мене вийде? – Тед запитливо подивився на нього.

      – Звичайно вийде, – ствердно кивнув Джеффрі.

      – Уговорив, – рішуче сказав юнак, – я спробую. – Тут його погляд впав на настінний годинник, і він заквапився: – Ой, мені пора до директора!

      Тед вибіг з кафе і, перестрибуючи через сходинку, піднявся на другий поверх, де знаходився кабінет містера Санрайса.

      Цікаво, що йому від мене потрібно? Може, правда, запропонує якусь цікаву роботу? – думав юнак, стукаючи в двері.

      – Заходьте, – почув він голос директора.

      Тед увійшов. У кабінеті, окрім директора, був присутній Третій Магістр.

      – Вітаю! Ви просили мене зайти, містер Санрайс.

      – Так, Тед, сідай. Я не заберу у тебе багато часу.

      Тед сів. Директор – чоловік років шістдесяти, вже сивий, посміхнувся йому:

      – Чи давно ти прийшов до нас в школу, а вже покидаєш нас! Час біжить…

      Невже правда хоче залишити мене працювати в школі? – промайнула у Теда думка. Директор тим часом продовжував:

      – Хочу запитати: чи є у тебе якісь плани на майбутнє?

      Тед задумався: взагалі-то у нього ще не було ніяких планів, але йому було соромно в цьому зізнатися. Все-таки він вважався одним з кращих учнів, а не якийсь відсталий ледачий бовдур, який і після школи не знає, як застосовують чарівну паличку.

      – Не зовсім, директор, – повільно промовив Тед. – Я хочу влаштуватися в Лондоні, знайти роботу.

      – Вас цікавить щось конкретне? – запитав Третій Магістр.

      Тед знизав плечима.

      – Ні. Я багато думав про те, чим хочу зайнятися, але так і не визначився. Тому вирішив спочатку поїхати в Лондон, знайти квартиру і… сподіваюся, що випадок мені підкаже.

      – Хто знає, може наша розмова і є цей випадок? – посміхнувся директор. – Послухай уважно, що тобі хоче запропонувати Третій Магістр.

      Тед СКАЧАТЬ