Название: Здіймання. Саксайуаман. Осколок вічності
Автор: Олександр Зубков
Издательство: Мультимедийное издательство Стрельбицкого
Жанр: Современная зарубежная литература
isbn: 9780880014748
isbn:
– Саме так! – вигукнув лорд, піднімаючи вгору вказівний палець. – У справі, яку я хочу вам довірити, необхідні сила, спостережливість, схильність до аналізу і досвід, а всі ці якості сповна присутні у вашому дорогому приятелі й гідні найвищої похвали. Отже, панове, перейдемо до справи. Що ви чули про Саксайуаман? – звернувшись до Матвія, поцікавився лорд.
– Зовсім трохи, – дещо поміркувавши, зізнався Матвій. – Знаю, що це залишки якогось зміцнення або храму в Перу. Місто назвати не можу. Також чув, що сучасні вчені досі сперечаються про те, як саме були складені такі величезні блоки.
– Ну що ж, – задоволено промовив лорд. – Тепер я впевнений, що не дарма звернувся до вас. Багато хто навіть уявлення не мають про це воістину унікальне чудо світу. До речі, я щойно з Куско. Саме це місто в Перу зберегло унікальну пам'ятку стародавньої цивілізації, яка, без сумніву, перевершувала нас у своєму розвитку. Як тільки ви побачите ці брили наживо, ідеально підігнані одна до іншої без будь-яких з'єднувальних речовин, то зрозумієте, що наші сучасні знання потребують вдосконалення. Саме про це, до речі, я і хочу вас попросити.
– Дослідити Саксайуаман? – уточнив Матвій.
– Не зовсім так, – відповів лорд, встаючи з крісла і підкидаючи в камін кілька полін. – Щоб просто досліджувати Саксайуаман, я б не шукав такого досвідченого і коштовного найманця, як ви. Саксайуаман – це лише зруйновані залишки грандіозних споруд давнини, але неподалік, в глухій гущавині джунглів, знаходяться вцілілі будівлі. Їх неможливо розглянути з супутника, тому що дерева там неймовірно високі й поглинули собою ці непізнані сучасними людьми споруди. Увійти ж до гущавини вкрай складно. Дикі звірі, а найголовніше – корінні жителі тих земель строго охороняють цю таємницю. Ось тому я готовий витрачати великі гроші, щоб отримати результати досліджень.
Лорд на хвилину замовк, надаючи чоловікам можливість вдуматися в сенс його слів, а потім, як ні в чому не бувало, додав:
– Люблю вогонь. Коли дивишся, як горять поліна, замислюєшся про вічне.
Після цих слів Матвій ще пильніше сконцентрував свою увагу на лорді. І цього разу чуття не підвело його. Звичайно, перед ним сидів не вісімнадцятирічний юнак, але і більше ніж тридцять Вільтону не можливо було дати. Не більше ста вісімдесяти сантиметрів на зріст, худорлявий, проте досить міцний. Красиві благородні риси обличчя говорили про знатне походження.
«Але ж зовсім молодий, – промайнуло в голові Матвія. – Цікаво, в такому віці далеко не кожен замислюється про вічне. Можливе, він просто виконавець, а замовник – більш серйозний шанувальник старовини. Хоча сенс? Все ж-таки лорд. І його думки… Ні. Він напевно діє від свого імені. Хм! Не тільки я в простих природних явищах СКАЧАТЬ