Таємний агент Микола Гоголь. Петро Кралюк
Чтение книги онлайн.
Читать онлайн книгу Таємний агент Микола Гоголь - Петро Кралюк страница 10
Название: Таємний агент Микола Гоголь
Автор: Петро Кралюк
Издательство: OMIKO
Жанр: Биографии и Мемуары
Серия: Ретророман
isbn:
isbn:
Відтак, автор «Історії…», попри свою малоросійську лояльність, оцінює Московію негативно. Він дає тонку характеристику менталітету московської правлячої еліти. Вказує на її владолюбство та пиху. Говорить також про непостійне правління царське і знищення самих царів. Ця непостійність, на думку автора, зумовлюється відсутністю сталої релігії та добрих звичаїв. Усе це врешті-решт призводить до того, що війни з Московією є неминучими й нескінченними для всіх народів. І хай про ці речі не говориться прямо, але деякі фрагменти «Історії…» наштовхують саме на такі думки. Свідомо робив це автор чи підсвідомо – інше питання; але «Історію…» загалом можливо було трактувати в такому антиросійському дусі, що й робили деякі інтерпретатори. Цим згаданий твір відрізнявся від попередніх козацьких літописів, які в цілому стояли на проросійських позиціях, дозволяючи собі хіба що епізодичну критику московитів.
У «Тарасові Бульбі» Гоголь не дозволяв собі якихось антиросійських речей – адже твір мав пройти цензуру. Зрештою, не треба скидати з рахунку й самоцензуру письменника. Проте Гоголь вмів майстерно створювати відповідні контексти. У «Тарасові Бульбі» росіян взагалі не існує. А «росіянами» («русскими») є українські козаки. Це ніби узгоджується з концепцією «Історії русів», що справжніми русами (руськими) є українці.
Щодо критичності до росіян (великоросів, московитів), то вона простежується в інших творах Гоголя: петербурзьких повістях, «Ревізорі» й «Мертвих душах».
Загалом «Історія русів» була одним із важливих джерел «Тараса Бульби». Однак не можна вважати, що повість стала художньо-літературним переспівом цього нібито історичного твору. Гоголь використав лише деякі фрагменти та концептуальні моменти «Історії…». Користувався він й іншими джерелами. Могли серед них бути різноманітні історичні твори компілятивного характеру, як, наприклад, «Історія про козаків запорозьких…» Семена Мишецького, з якою Гоголь міг ознайомитися за рукописним списком. Звідси він міг узяти відомості про людей різних народностей і станів, які приходили на Запорізьку Січ, про майстрів, які там перебували, про безперервну веселість та пияцтво на Січі, про покарання козаків у цій «республіці». Можливо, з цього твору взято й назви куренів: Дядьківський, Незамайлевський, Татаровський, Переяславський, Тимошівський.
Ще одним джерелом, вплив якого достатньо помітний у повісті, був «Опис України» Ґійома де Боплана. Якраз 1832 року надрукували російський переклад цього твору з відповідними коментарями. Отже, ця лектура була в Росії доступною. Тому нічого дивного, що Гоголь звернувся до неї.
Французький СКАЧАТЬ