Розпали вогонь! Поради для тих, хто шукає свій шлях. Даниэлла Лапорт

Чтение книги онлайн.

СКАЧАТЬ був у зеніті слави. Його альбом «Born in the USA» безупинно крутили на радіо. Люди днями стояли в чергах, аби заздалегідь купити квитки на його концерт. В інтерв’ю ведучий розпитував Брюса про шалені продажі альбому та його дедалі більші статки. Надзвичайно спокійний і, як завжди, скромний, той лише похитав головою:

      – Розумієш, приятелю, я просто не можу повірити, що отримую гроші за те, що виходить у мене так легко, – він зробив паузу, – і з такою любов’ю.

      «Я теж так хочу! – подумала я. – Я хочу, щоб мені випала доля бути тим, ким я є. Я хочу, щоб це було так само легко».

      Саме такого успіху – життєвого циклу, в основі якого талант і віддача, – я й домагаюся впродовж усієї своєї кар’єри. Я хочу мати «привілеєм усього життя» – як його називав Джозеф Кемпбелл23 – привілей «бути собою».

      Колись я вважала, що головне – стати всебічно розвиненою особистістю. Я воліла бути здатною впоратися з будь-якою посадою, бути номером один у списку кандидатів до будь-якої команди, бути достатньо освіченою, щоб справити враження на того, з ким сидітиму поряд у літаку в бізнес-класі чи опинюся в одній компанії на вечірці. Я змушувала себе слідкувати за подіями на Близькому Сході та за нью-йоркським Тижнем моди. Коли мій бос зауважив, що мені слід удосконалити навички володіння бухгалтерською системою QuickBooks, аби стати ціннішим членом команди, я ночами не спала, розбираючись у ній. Інший бос зауважив, що мені варто бути стриманішою, проте відвертішою. (Ха! Таке можливо?)

      А ще один начальник узагалі сказав (ніби звинувачуючи мене у викраденні автівки):

      – Знаєте, Даніелло, ви хочете робити лише те, що вам добре вдається!

      Яка зухвалість із мого боку! Замкніть мене без доступу до вай-фаю! Ще кілька років у цій безглуздій бізнес-системі – і я позбудуся цього огидного бажання отримувати задоволення від того, що роблю, це точно! Я постійно зважувала кожну свою думку й ретельно розраховувала час, коли можна вступити в розмову. Я опинилася в облозі. Мене зігнули.

      Я не хочу згинатися,

      Бо там, де я згинаюся,

      Я не справжній.

Р. М. Рільке

      Я намагалася бути чудовим бухгалтером, навчитися майстерно куховарити й шити. (Спочатку я хотіла стати модельєром, аж доки помітила: щоразу, коли я бралася за викрійку чи шиття, в мене починала страшенно боліти голова. Я обожнювала моду і ненавиділа конструювання.) Я намагалася освіжити в пам’яті свої знання про вина, нову фізику, прогнозування міжособистісних стосунків у командах. Я щосили намагалася догодити людям, і це викликало в мене тривогу. То була ціла програма під умовною назвою «Як догодити людям». Я згадала курс «Вступ до корекції розвитку особистості». У мене почалася легка паніка.

      Урешті-решт я припинила свої намагання опанувати те, що викликало в мене неприємні почуття. Не тому що стала розумнішою чи сміливішою, а тому що я втомилася. Поступово – завдання за завданням – я міняла своє ставлення до того, що робила.

      Мені ставало все важче опиратися роботі, яка була цікавою й тішила мене, – СКАЧАТЬ