Я (Романтика). Микола Хвильовий
Чтение книги онлайн.

Читать онлайн книгу Я (Романтика) - Микола Хвильовий страница 16

Название: Я (Романтика)

Автор: Микола Хвильовий

Издательство: OMIKO

Жанр: Зарубежная классика

Серия: Рідне

isbn: 978-966-03-9482-7

isbn:

СКАЧАТЬ дитина. Але, зиркнувши на Карно, він раптом пізнав до нього почуття ворожнечі.

      Проте він нічого не сказав і підвівся. За ним – і сестра Катря. Підійшовши до веранди, анарх інстинктово, почуваючи на собі погляд, повернувся й зустрівся очима з Карно.

      Метранпаж стояв на тім же місці й криво всміхався.

IV

      Не встигла сестра Катря зійти на веранду, як її хтось покликав до їдальні.

      – Я все-таки не гублю надії ще поговорити з вами, – сказала вона й зникла за дверима.

      Анарх сів за стіл і став переглядати газету.

      За другим столом сиділа Унікум і родина однієї худорлявої хорої.

      – Як живемо? – казала Унікум. – На зоні все автоматично робиться.

      – А все-таки?

      Унікум зідхнула, ніби їй і справді не хотілось говорити.

      – Ну, коли ви так настоюєте, – почала вона, – то слухайте. О восьмій годині – дзвоник, потім сніданок, другий сніданок, обід, чай, вечеря. Між ними – лежанки, з яких одна – мертва. В години лежанок, завше непорозуміння з сестрами. Як бачите, без цього не можна: один хорий недисциплінований, другий просто випадково не дотримується режиму. Наприклад, на мертвій лежанці замість того, щоб лежати колодою, дехто зривається й кудись уходить… А то з куріями нелади, бо ж режим не дозволяє вживання тютюну.

      – Хіба? – чомусь здивувалась родина.

      – Так! – казала далі Унікум. – Ну, а в неділю бредуть на терези важитись.

      – Важитись?

      Анарх підвів очі й подивився на групу за другим столом.

      – А що, як би ви підвелись! – говорила родина худорлявої хорої, звертаючись до Унікум.

      – Для чого це?

      – Та ну бо, не соромтесь!

      Нарешті Унікум зрозуміла, в чому справа, і підвелася. Тоді родина сказала:

      – Ах, який у вас торс… прелість!.. Невже ви стільки це за півтора місяці?

      – Да! – побідно сказала Унікум.

      – Ох, яка ви симпатична женщина! – похлопала родина Унікум по її гладкому торсу й звернулась до своєї родички: – Як же ти, Анелічко?.. Ну?

      Худорлява хора раптом заплакала.

      Тоді родина обурилась: це ж неможливо! Тут щось єсть! Або сестри, або ординатор винні. Знаємо, мовляв, цю публіку: специ! Вони обов’язково переговорять із товаришем ікс.

      Худорлява хора ще плакала й радила своїм родичам звернутися спершу до ординатора. Тоді Унікум запропонувала їм свої послуги й повела всіх у докторський кабінет.

      Коли група зникла в дверях і заглухли її кроки, анарх знову відчув якийсь неприємний накип на серці. Ті невидимі ланцюжки, якими його зв’язано було з Хлонею, сестрою Катрею, і особливо з Майєю, раптом почали потроху розпадатись, і всю його увагу перенесено було на метранпажа. Навіть незадоволености він зараз не почував. Якась неясна тривога, якесь передчуття стало в нім.

      Але в цю хвилину повернулась сестра Катря й підійшла до нього.

      – Я СКАЧАТЬ