Помилка. Светлана Талан

Чтение книги онлайн.

СКАЧАТЬ даремно кликав її. Було байдуже, який сьогодні день, котра година і як виглядає її первісток. З раптовою смертю матері щось обірвалося всередині, немов зламався стрижень, який тримав її досі. Саме життя потьмяніло, світ втратив яскраві фарби, залишивши тільки сірість і непереборну душевну тугу…

      На похоронах матері у Вероніки почалися перейми. Вона мужньо витримала, поки на свіжий могильний пагорб поклали вінки, і аж тоді погодилася, щоб Назар відвіз її до місцевого фельдшерсько-акушерського пункту. Гнат Максимович оглянув Вероніку й зробив висновок, що починаються пологи, хоча до терміну було ще два тижні.

      – Що поробиш, голубонько? – зітхнув він. – Так влаштоване життя: воно перекреслює смерть. Один іде, щоб звільнити місце іншому. Будемо народжувати на батьківщині?

      – Я пораджуся з чоловіком, – відповіла Вероніка.

      Назар не хотів навіть слухати про те, щоб Вероніка народжувала в селі.

      – Що може знати і вміти сільський фельдшер?! – обурювався він, ходячи по коридору. – Адже можуть бути ускладнення. І що потім робити? Хто тобі допоможе? Цей стариган, з якого вже тирса сиплеться?!

      – Дозвольте, чоловіче, вам заперечити, – сказав Гнат Максимович, який прекрасно чув усю тираду Назара. – Так, я згоден, що маю поважний вік. Але я прийняв пологи в половини жителів цього села. Моїм «первісткам» уже виповнилося п’ятдесят років, я першим брав у руки їхніх дітей, а потім і онуків, і, дякувати Богу, ніхто на мене не тримає серця.

      – Гнате Максимовичу, – втрутилася Вероніка, – будь ласка, не ображайтеся на мого чоловіка, він не зі зла.

      – Гм, – Назару стало ніяково, але він не хотів відступати, – можливо, я не правий, але у вас може бути відстала від сучасної медицини методика…

      – Методика пологів не мінялася від моменту зародження життя на землі, – всміхнувся фельдшер. – Ви маєте право вибору, але не знаю, чи варто ризикувати й везти породіллю так далеко.

      – Можливо, є якісь ліки, щоб призупинити на якийсь час пологи? – заметушився Назар. – Продайте нам їх, я заплачу.

      – Ніщо не може зупинити нове життя, яке рветься з лона жінки. І гроші тут не допоможуть.

      – Але щось же можна їй дати?

      – Кілька ковтків горілки.

      – Що-о-о?! – Назар застиг на місці. – Породіллі горілку?

      – Більше нічим не можу зарадити.

      – Ви… Ви не жартуєте?

      – Ні. Поспішайте, повинні встигнути.

      Вероніка на ходу встигла подякувати Гнату Максимовичу. Їй було байдуже, де народжувати. І взагалі в неї не було ніяких бажань. Хотілося прокинутися й зрозуміти, що мама жива, що то був нічний кошмар, який зник із настанням ранку. Вона не противилася, коли Назар простягнув їй чашку з горілкою, і зробила кілька ковтків, навіть не відчувши смаку. Вероніка забилася на заднє сидіння автомобіля, згорнулася калачиком і цілу дорогу тихенько скавучала, як побите щеня: «Мамо, мамочко, моя матусю…»

      Ніч у пологовому будинку СКАЧАТЬ