Великий Гетсбі. З ілюстраціями. Френсіс Скотт Фіцджеральд

Чтение книги онлайн.

СКАЧАТЬ – не точна характеристика і вельми поверхнево передає неприродний і досить зловісний контраст між ними. Мій будинок стояв на самісінькій на вершині «яйця», лише за п'ятдесят ярдів від берега протоки, затиснутий між двома величезними маєтками, які здавалися в оренду за дванадцять або навіть п'ятнадцять тисяч за сезон. Маєток праворуч від мене був воїстину колосальним за всіма мірками, це була справжня копія якогось Hotel de Ville в Нормандії – з вежею на одній стороні, що сяяла новизною оздоблення з-під негустої борідки плюща, і басейном з мармуру, а також з газонами і садом на більш як сорока акрах землі. Це був особняк Гетсбі або ж, оскільки я ще не знав містера Гетсбі, особняк, де жив чоловік, що носив це ім'я. Будинок, в якому мешкав я, був потворним об'єктом, але це була невеличка потвора, а отже його просто не помічали, в результаті чого я милувався видом на протоку, частково – на газон мого сусіда і мав втішне сусідство з мільйонерами, і все це за вісімдесят доларів на місяць.

      На другому боці умовної бухти вздовж берега виблискували сліпучо-білі палаци фешенебельного Іст-Егга. Історія подій цього літа насправді бере початок з того вечора, коли я поїхав туди, щоб пообідати з сімейством Тома Б'юкенена. Дейзі була моєю троюрідною сестрою, а з Томом ми познайомилися в коледжі. І відразу після війни я провів з ними два дні в Чикаго.

      Серед різноманітних спортивних досягнень її чоловіка виділялося одне: він був одним з найсильніших флангових гравців, що колись грали в футбол у Нью-Хейвені, – свого роду національний герой, один з тих, хто в свої двадцять з гаком сягають такої вершини успіху, що всі подальші досягнення віддають гірким присмаком розчарування. Сім'я його була непомірно багата, тож навіть у коледжі його часто сварили за надто вільне поводження з грошима; потім він раптом узяв і переїхав з Чикаго на Схід, але якщо розповісти вам в подробицях, як саме він переїхав, у вас перехопить дух; він, наприклад, привіз з собою з Лейк Фореста всіх своїх поні для кінного поло. Важко було уявити собі, щоб людина мого віку могла бути настільки багатою!

      З якої причини вони приїхали на Схід, я не знаю. Вони поїхали до Франції без будь-якої особливої мети і прожили там рік, після чого кочували з місця на місце, зупиняючись ненадовго там, де збиралися багаті люди і грали в гру для багатих – кінне поло. Цей переїзд був останнім, як сказала мені Дейзі по телефону, але я їй не повірив; я не міг проникнути в серце Дейзі, але я відчував, що Том буде кочувати і далі з деяким жалем і вічним прагненням внести в своє життя драматичну напруженість якогось матчу зі свого футбольного минулого.

      І ось одного вечора, в теплу вітряну погоду, я сів у машину і відправився до Іст-Егга – до двох старих друзів, про яких я майже нічого не знав. Вони жили в будинку, який, як з’ясувалося, був навіть більш вишуканим, ніж я очікував; це був особняк в георгіанському колоніальному стилі, витриманий у веселих червоно-білих тонах, з видом на бухту. Газон починався біля пляжу і тягнувся на чверть милі в бік парадних СКАЧАТЬ