Де? Коли? Як? Ці запитання однаковою мірою хвилювали і генпрокурора, і того ж таки Шеварднадзе, який також прийняв Яндарбієва без жодних зволікань.
Але Зелімхан Яндарбієв був не лише державним діячем, а ще й поетом, а тому із завеликою дозою красномовства почав з того, що Звіад Гамсахурдіа – видатний син свого народу і його належить поховати поруч із грузинськими царями.
Шеварднадзе змінився з лиця і, зворухнувши жовнами, різко перебив Яндарбієва:
– Ніякий він не син! Не син і не видатний. На ньому кров і нещастя народу.
Зелімхан завважив, що професійному дипломатові забракло протокольної витримки, і, пригладивши бороду, сказав незворушно:
– Він син не лише Грузії, він син усього Кавказу. А на кому кров і нещастя народу – розсудить історія.
– Вона вже розсудила!
– Досвідченим політикам не личить така нестриманість у ставленні до своїх опонентів.
– Це вам не личить мене повчати. Джохар ніколи б не дозволив собі так розмовляти зі мною.
– Пробачте, – чемно сказав Зелімхан. – Я тільки прагну адекватної оцінки особи небіжчика.
– Ми не для того тут з вами зустрілися. І не будемо робити проблему з цього похорону. Він може бути похований тільки як рядовий громадянин.
Шеварднадзе нервово підвівся, даючи знати, що розмову закінчено.
Чеченський візит фактично закінчився нічим, проте було домовлено про координацію дій з обох сторін, і невдовзі до Грозного прибула слідча група з генпрокуратури Грузії. Її прийняв Джохар Дудаєв.
Генерал, як завжди, був у своїй камуфльованій робі без знаків розрізнення – тільки сині рубчики на пілотці вказували на рід військ.
– Мій народ із гордістю сприйме факт поховання першого президента Грузії на чеченській землі, – сказав він. – Але, зважаючи на роль і значення постаті Звіада Гамсахурдіа, вважав би правильним поховати його на батьківщині з усіма почестями. Поруч з найбільшими синами Грузії.
– Але ж… – зам’явся заступник генпрокурора, – з нами не хоче навіть зустрітися вдова покійного.
– У вдів, – сказав генерал, – завжди своє особливе ставлення до таких подій. І це треба сприймати з розумінням. А нам потрібно якомога швидше владнати всі формальності і зайнятися головним – похованням Звіада. Чи то в Грузії, чи в Чеченії.
Однак «формальностям» не видно було кінця. Бо та ж слідча група давно розгорнула пошуки тіла Звіада по всій Західній Грузії і, заграючи з чеченцями, лише намагалася виграти час. Та всі зусилля виявилися марними і, втрапивши в глухий кут, грузинські спецслужби були змушені допустити до цього чеченців і гарантувати безперешкодне вивезення СКАЧАТЬ