Похідні історії ведмедика Юджина і його сім'ї. В Криму. Частина 1. Та

Чтение книги онлайн.

      А ти, мій юний читачу, сам складеш свої знання про них і розкажеш мені, який у них характер та звички. Тільки давай домовимося, що ти обов'язково поясниш, чому вважаєш їх саме такими? Перекажи або намалюй мені історії, в яких ведмежата подобаються тобі найбільше. Добре?

      Черешня-спортсменка

      Три ведмедика їли на сніданок разом з геркулесовой кашою черешню. Відбувалося це в поході. Намет стояв на березі, біля самого моря. Мама намила черешню в солоній морській воді і поставила на великому блюді посередині намету. А ведмежата сіли на килимки навколо страви, хапаючи ягоди двома лапами і говорячи навперебій про те, як це смачно.

      – Скільки ти міг би з'їсти черешні? – запитав Сенічка Джорджа.

      – Ням-ням-ням, – жуючи, відповів Джордж, маючи на увазі, що брат його все одно зрозумів.

      – А я, а я бі! – сказав Юджин Джуніор, маючи на увазі: «І я, і я більше б з'їв черешні». Юджин завжди слухав всі розмови дуже уважно і брав участь в них, навіть коли вони його не стосувалися. Сенічка запитав тільки Джорджа, тому що думав, що Юджин не зможе пояснити свою відповідь. Юджин ще не навчився розмовляти людською мовою, але всіх прекрасно розумів і говорив на своїй. Точніше, на ведмежій. Ніколи не знаєш, які слова він підбере, щоб пояснити свою думку. Але, якщо уважно слухати його, то напевно зрозумієш те, що він намагається сказати.

      Несподівано під час їх розмови одна ягідка вислизнула з лап у самого маленького ведмежати і покотилася по тенту, який служив в наметі підлогою. Як забавно все в поході: підлога може бути стелею, а стеля – підлогою. Адже в потрібні дні і в потрібному місці тент діставався з намету і кріпився, як дах, даючи тінь.

      Я, Друга Матуся, сказала, що черешня ця – спортсменка, раз бігає від рота. І запропонувала ведмежатам влаштувати змагання на швидкість, щоб дізнатися, хто швидше: ягідка чи вони. І ведмежата почали голосно наздоганяти втікачку лапами, змітаючи все на своєму шляху всередині намету.

      Весь день потім вони говорили, що ягоди бувають швидше ведмедів. І про те, що, якщо влаштувати офіційні змагання, невідомо ще, хто отримає кубок з медом.

      А що тоді говорити про ціле дерево, на якому росте черешня? Воно, напевно, таке ж реактивно-швидке, як літак! Ти зустрічав бігаючі або літаючі вишневі дерева? Ми ще ні. Адже тільки в цьому році посадили свої вишні та черешні за Будинком. Зараз в цьому майбутньому саду тільки молоді деревця, і складно судити про їх характер. А ось через кілька років ми подивимося, чи буде наш сад кожен день на своєму місці. Можливо, він буде займатися спортом та вирушати в подорожі, як і ми?