Обережно зі своїми бажаннями. Джеффри Арчер

Чтение книги онлайн.

СКАЧАТЬ північ і південь, коли виграє війну. Карл часто замислювався, яку посаду отримав би від Гіммлера, якби, як той радив, Німеччина вторглася у Велику Британію, а не припустилася згубної помилки повернути на схід і вторгнутися у Росію. Шкода, що фюрер не цікавився історією. Проте Карл не сумнівався в тому, що багато прихильників ірландської єдності були не більш ніж злочинці та хулігани, котрі вважали патріотизм одним із завуальованих способів заробляти гроші. Ірландська республіканська армія мала щось спільне з СС.

      Він побачив вивіску, що гойдалася під вечірнім бризом. Якщо повертати назад, то це треба робити зараз же. Чоловік не вагався, адже він ніколи не забуде про те, що саме Мартінес допоміг йому накивати п’ятами зі своєї батьківщини, коли російські танки опинилися на відстані одного пострілу від Рейхстагу.

      Він зайшов у двері з облупленою зеленою фарбою, які провадили у бар, почуваючись настільки ж непомітним, як черниця в букмекерській конторі. Але він уже знав, що не існує іншого способу повідомити ІРА про те, що він у місті. І річ не в тім, кого ти знаєш… він не знав нікого.

      Віскі «Джемісон» Карл замовляв із перебільшеним німецьким акцентом. Потім сягнув по гаманець, вийняв звідти хрустку банкноту в п’ять фунтів і поклав її на стійку. Бармен підозріло глипнув на гроші, наче сумнівався, чи достатньо має грошей у касі, щоб відрахувати здачу.

      Карл хильнув віскі й одразу ж замовив іще. Йому слід було хоча б спробувати продемонструвати, що він має щось спільне з ними. Його завжди тішило, скільки людей вважали, що великі чоловіки мають бути й великими пияками також. Після другої чарки віскі він роззирнувся по кімнаті, але ніхто не забажав хоч кинути на нього оком. У барі сиділо людей із двадцятеро: вони балакали, грали в доміно, сьорбали пиво й усі робили вигляд, ніби не помітили в кімнаті слона.

      О пів на десяту бармен дзеленькнув та оголосив останні замовлення, через що кілька клієнтів підбігли до стійки й замовили чергову порцію. Ніхто досі не нагородив Карла й поглядом, не кажучи вже про те, щоб підійти до нього. Відвідувач посидів ще кілька хвилин, але нічого не змінилося, тож він вирішив повернутися до готелю та повторити спробу завтра. Він знав, що минуть роки, перш ніж вони будуть ставитися до нього як до свого, якщо це взагалі колись станеться. У нього було лише кілька днів, аби зустріти когось, хто навіть не подумав би про те, щоб зайти до цього бару, але хто б іще до опівночі дізнався, що там побував Карл.

      Коли пішов назад на Фоллс-роуд, то помітив кілька пар очей, що стежили за кожним його порухом. За мить двоє п’яничок, не цілком тверезих, перетнули вулицю й ув’язалися за ним. Німець сповільнив крок, аби переконатися, що його переслідувачі затямлять, де він ночує, щоб мати змогу передати інформацію нагору. Зайшов до готелю, обернувся й помітив тіні, що зачаїлися на іншому боці вулиці. Чоловік піднявся сходами на третій поверх і зайшов до свого номера, усвідомлюючи, що, мабуть, не зміг би зробити у свій перший день СКАЧАТЬ