Название: Прокляті рубіни. Книга перша. Стилети Борджіа
Автор: Андрис Лагздукалнс
Издательство: Мультимедийное издательство Стрельбицкого
Жанр: Приключения: прочее
isbn: 9780890006870
isbn:
Від батька вона перейняла ділову хватку і вміння зрозуміти кандидата у потенційні покупці. Навіть досвідчені продавці із захопленням спостерігали, як вона проводила переговори. Дашка узяла на озброєння «метод Жеглова» та успішно застосовувала його на практиці. Вона вміла залізти в душу до співрозмовника, зрозуміти його, а за необхідністю – і побути серветкою для сліз. Вона все робила швидко – миттєво оцінюючи обставини й блискавично приймаючи рішення.
Ось і зараз, почувши про Льольчин успіх, Дар'я безпомилково вловила її бажання розповісти за довгий й такий бентежний шлях до перемоги. Відчувши це, вона сама призначила зустріч. Льолька посміхнулась, подумки побажавши подрузі успішного завершення перемовин і набрала номер Марго.
Марго доводилася Льольці одночасно хрещеною матір’ю та двоюрідною тіткою. Своїм другим ім’ям (яке практично замінило найперше, прописане в паспорті та свідоцтві про народження) дівчина була зобов'язана саме їй.
Маргоша в свої сорок два роки встигла тричі вийти заміж та розбігтися. І всі три рази вдало, як вона всім розповідала, але, як не дивно – це відповідало дійсності.
Від кожного з колишніх чоловіків, Марго отримала пристойне збільшення у грошовому плані. Вона примудрилася зберегти з колишніми прекрасні відносини, не дивлячись на те, що кожен із чоловіків після розлучення з Марго, створив нову родину.
Отримані від чоловіків гроші вона не розтринькала, на відміну від більшості подруг, а з розумом вклала в бізнес, який будувала на власний розсуд, без партнерів і кредитів, користуючись природною кмітливістю та вродженим почуттям краси й гармонії.
В наслідок цього – Маргарита Турова стала власницею дачі в престижному селищі неподалік від столиці, спа-салону, двох крамниць елітних парфумів та лазні.
З крамницями та салоном Марго впоралася сама, а лазнею керував тамбовський сільський мужик, до якого всі зверталися «Петрович».
У свої п'ятдесят шість років, Петрович розумівся на легкому парі, віниках, травах й трав'яних чаях та зазвичай у жіночій душі.
Незрозуміло як, але Маргоша виділила його в натовпі ринкових вантажників, де Петрович перебивався випадковими заробітками під час подорожі з Португалії у Тамбовську область. До Європи, за його словами, він потрапив без копійки грошей і без знання мови, просто з цікавості властивої слов'янської душі – подивитися, як інші народи живуть.
Вивчення народів затягнулося на сім років, за які він встиг не тільки подивитися, але й органічно вписатися в європейське суспільство, доки пильні співробітники еміграційної служби Португалії не виявили його в порту Лісабона. Чоловік був затриманий під час спроби нелегально потрапити на борт вантажного пароплава, який прямував до Аргентини. З незрозумілих СКАЧАТЬ