Ляльковий дім (збірник). Генрик Ибсен
Чтение книги онлайн.

Читать онлайн книгу Ляльковий дім (збірник) - Генрик Ибсен страница 14

Название: Ляльковий дім (збірник)

Автор: Генрик Ибсен

Издательство:

Жанр: Драматургия

Серия:

isbn: 978-966-03-5284-1

isbn:

СКАЧАТЬ Так, але добре обміркувавши… Вам не слід зі мною гуляти.

      Йоган. Чом же?

      Діна. Ви приїжджий, і вам це незрозуміло, але я скажу вам…

      Йоган. Що?

      Діна. Ні, я краще не скажу вам…

      Йоган. Навпаки. Мені ви можете все сказати.

      Діна. Ну, я скажу вам: я не така, як інші молоді дівчата. В мені… зі мною… не все гаразд. От вам і не слід…

      Йоган. Нічого не розумію. Ви ж не зробили нічого лихого?

      Діна. Не я, а… Ні, я нічого більше не казатиму про це. Ви й так дізнаєтесь від інших.

      Йоган. Гм!

      Діна. А мені самій хотілося б спитати вас про щось інше.

      Йоган. Про що ж?

      Діна. Кажуть, в Америці не важко пробити собі дорогу.

      Йоган. Ну, це не завжди легка справа. Спочатку часто буває скрутно і треба багато працювати.

      Д і н а. Та я б з радістю!

      Йоган. Ви?

      Діна. Я можу працювати, я дужа, здорова, і тітонька Марта багато зі мною займалася.

      Йоган. Так в чому ж справа? Їдьмо з нами.

      Діна. Ну, це ви так, жартуєте, ви й Улафу пропонували. І ще ось що мені хотілося б знати: чи там люди дуже… чи вони дуже моральні?

      Йоган. Моральні?

      Діна. Так, я хочу сказати, чи такі вони всі… пристойні й чеснотливі, як тут?

      Йоган. Ну, у всякому разі, вони не такі вже погані, як тут вважають. І вам нема чого боятись.

      Діна. Ви мене не зрозуміли. Мені б якраз хотілося, щоб вони були не такими вже пристойними й високоморальними!

      Йоган. Не були такими? Якими ж їм бути, по-вашому?

      Діна. Мені б хотілося, щоб вони були природними.

      Йоган. Мабуть, вони якраз такі.

      Діна. Тоді добре б мені туди попасти.

      Йоган. Чудово! От і їдьмо з нами!

      Діна. Ні, з вами я б не поїхала. Мені треба самій. О, там я пробилася б; я б стала такою людиною як слід!

      Бернік (у саду коло тераси). Зажди, зажди, Бетті! Я тобі принесу. Так легко застудитись! (Входить у залу і шукає шаль дружини.)

      Бетті (з саду). Ходи й ти з нами, Йогане! Ми збираємось у грот!

      Бернік. Ні, хай Йоган тут побуде. Ось, Діно, візьми цю шаль і йди з ними… Йоган зостанеться зі мною, люба Бетті. Треба ж мені почути про його тамтешнє життя.

      Бетті (з саду). Ну гаразд, але потім приходьте до нас; ти ж знаєш, де нас шукати.

      Бетті, Лона і Діна проходять через сад наліво.

      Бернік (якусь мить дивиться їм услід, потім причиняє другі двері з лівого боку, підходить до Погана і міцно тисне йому обидві руки). Тепер ми самі, Йогане! Дозволь же подякувати тобі.

      Йоган. Може, не варто.

      Бернік. Дім, своє сімейне вогнище і щастя, становище в суспільстві – усім я завдячую тобі.

      Йоган. Я дуже радий, дорогий Карстене, що з цієї безглуздої історії вийшло хоч що-небудь путнє.

      Бернік (знову потискуючи йому руку). Спасибі, спасибі! З десятка тисяч жодний не зробив би того, що ти тоді для мене зробив.

      Йоган. СКАЧАТЬ